Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Суддів

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В.

Мойсюка М.І.

Мороз Л.Л.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України в Зарічному районі м. Суми про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Зарічному районі

м. Суми на постанову Зарічного районного суд м. Суми від 01 квітня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_1 у Зарічному районному суді м. Суми пред’явила позов до УПФ України в Зарічному районі м. Суми про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати бездіяльність відповідачів неправомірною та зобов’язати здійснити відповідні перерахунки та виплати за 2006-2008 роки у сумі 3726,70 грн.

Постановою Зарічного районного суд м. Суми від 01 квітня 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року, позов ОСОБА_1 до УПФ України в Зарічному районі

м. Суми про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії частково задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Зарічному районі

м. Суми.

Зобов’язано УПФ України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про обов’язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ України в Зарічному районі м. Суми, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.

Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" 3367 (3367-15) від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Суди першої та апеляційної інстанції правильно вказали на те, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб’єкта владних повноважень є протиправною.

Отже, у 2006 році, у період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня по 22 травня 2008 року ОСОБА_1 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки у 2006 році воно не було впроваджено, а норми відповідного Закону, якими передбачено це право, у 2007, 2008 роках були зупинені та змінені. Право на підвищення до пенсії ОСОБА_1 мала лише з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то апеляційний суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Зарічного районного суд м. Суми від 01 квітня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.