Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

та секретаря Міненка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2006 та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 30.01.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про переведення на пенсію за вислугу років, -

У вересні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про переведення на пенсію за вислугу років.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2006 у задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 30.01.2007 апеляційну скаргу ОСОБА_1. було залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2006 без змін.

ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2006 та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 30.01.2007 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 12.08.2005 ОСОБА_1. звернувся до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "б"статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Листом від 15.09.2005 № к-371 Ковбасюку А.В. було відмовлено в переведенні його на пенсію за вислугу років, з тих підстав, що на момент звільнення зі служби у нього не було 25 років загального стажу.

Відповідно до пункту "б"статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"(в редакції від 25.03.2005, яка діяла на момент звернення за переоформленням пенсії) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.

Відмова управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області в переведенні ОСОБА_1. на пенсію за вислугу років з підстав відсутності на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ 25 років загально трудового стажу, є безпідставною, оскільки встановлені пунктом "б"статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"(в редакції від 25.03.2005) критерії необхідно враховувати на момент звернення за призначенням або переведенням на пенсію за вислугу років, а не на момент звільнення з органів внутрішніх справ.

Враховуючи, що на момент звернення за переведенням на пенсію за вислугу років позивачу виповнилося 45 років, його загальний трудовий стаж становив більше ніж 25 років, що підтверджується записами трудової книжки, а спеціальний стаж (служба в органах внутрішніх справ) 17 років 6 місяців, то суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2006 та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 30.01.2007 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про переведення на пенсію за вислугу років задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо переведення на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 від 15.09.2005 № к-371.

Зобов’язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "б"статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( в редакції від 25.03.2005), з 01.08.2005.

постанова оскарженню не підлягає.