ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" листопада 2010 р. м. Київ К-1147/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Гашицького О.В.,
Мойсюка М.І.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради (далі –УПСЗН) про стягнення недоотриманих сум щорічної грошової допомоги,-
в с т а н о в и в:
У вересні 2006 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є учасником війни, нагороджена медаллю колишнього СРСР за самовіддану працю в роки Великої Вітчизняної війни, а тому відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"від 22 жовтня 1993 року має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 4 мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач у 2004-2006 роках відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України"на відповідні роки провів їй виплату цієї допомоги в розмірі, нижчому, ніж передбачено статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті такої допомоги має керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , просила стягнути з відповідача суму недоплаченої грошової допомоги за 2004-2006 роки у розмірі 4 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_6 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2005 рік в розмірі 1278 грн.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 5 грудня 2006 року постанову суду першої інстанції змінено. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_6 1278 грн. щорічну разову грошову допомогу за 2006 рік.
У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач є учасником війни і має право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня.
За 2004-2006 роки позивач отримувала разову грошову допомогу до 5 травня в розмірах, встановлених Законами України "Про Державний бюджет України"на відповідні роки.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення разової грошової допомоги за період за 2004 рік, а апеляційний суд ще й за 2005 рік, суди виходили з того, що позивачем без поважних причин було пропущено строк звернення до адміністративного суду. З такими висновками погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України.
Задовольняючи позов в частині стягнення разової грошової допомоги за 2006 рік, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зменшення розміру щорічної допомоги суперечить вимогам Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , крім того, звуження змісту та обсягу цих гарантій шляхом прийняття нових законів або внесенням змін до чинних законів є порушенням статті 22 Конституції України.
Однак, з таким висновком судів погодитись не можна, виходячи з наступного.
Статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога в розмірі 4 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Проте, звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього.
Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже, застосуванню підлягали розміри виплат, встановлені Законом України "Про Державний бюджет України"на відповідний рік, оскільки ці Закони були прийняті пізніше Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та були чинними протягом періоду проведення спірних виплат.
Таким чином, виплативши позивачу одноразову щорічну допомогу до 5 травня у розмірі, встановленому Законом України Про Державний бюджет на відповідний рік, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та на підставі діючого на час виникнення спірних правовідносин закону.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 229, 230 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2006 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_6 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2005 рік і постанову апеляційного суду Запорізької області від 5 грудня 2006 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_6 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2006 рік –скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2005-2006 роки - відмовити.
В решті постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 5 грудня 2006 року –залишити без змін.
постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України (2747-15) .