Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Бим М.Є., Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Запорізької області від 6 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2009 року у справі № 4/507/08-АП за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю "Маттіол"про визнання протиправною бездіяльності, -

У серпні 2008 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю "Маттіол", в якому просила визнати незаконними дії (бездіяльність) відповідача щодо неприйняття рішення по заяві позивача про укладення договору оренди земельної ділянки та зобов’язання відповідача прийняти рішення про укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 2198,74 кв. м., яка розміщеної за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою господарського суду Запорізької області від 6 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2009 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Справа № К-40981/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.04.2004 р. між Мелітопольською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Маттіол"(орендар) укладений договір оренди земельної ділянки площею 2198,74 кв.м., що розташована за адресою: Запорізька обл., АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для розміщення автостоянки. На відведеній земельній ділянці ТОВ "Маттіол"побудувало нежитлову будівлю загальною площею 7,2 кв. м.

16.09.05 ПП ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріально, придбала у ТОВ "Маттіол"нежитлову будівлю, розташовану за адресою в АДРЕСА_1. Згідно п.1 вказаного договору означена нежитлова будівля цегляна, позначена в плані літерою А-1, загальною площею 7,2 кв. м., основною площею 7,2 кв. м. та огорожа 1.

30.08.06 позивач звернувся до управління комунальної власності м. Мелітополя з проханням розглянути питання про передачу в довгострокову оренду земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

25.12.06 рішенням Мелітопольської міської ради № 2/20 відмовлено позивачу в наданні згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2198,74 кв. м. для розміщення та експлуатації автостоянки.

Постановою Мелітопольського районного суду Запорізької області від 18.04.07 у справі № 2а-407/07, залишеною в цій частині постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.07 без змін, рішення Мелітопольської міської ради № 2/20 від 25.12.06 скасоване.

04.03.08 позивач звернувся до міського голови м. Мелітополя з письмовою заявою укласти договір довгострокової оренди земельної ділянки, загальною площею 2198,74 кв. м., яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1. До заяви доданий проект договору оренди землі у необхідній кількості примірників.

Вказана заява позивача розглянута, листом за підписом міського голови від 02.04.08 за вих. № Ш-886/з ПП ОСОБА_1. відмовлено в укладенні договору оренди спірної земельної ділянки у зв'язку з тим, що власником землі до цього часу не прийняте відповідне рішення про надання їй в оренду вказаної вище земельної ділянки, тому правові підстави для укладення договору оренди відсутні.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом (2768-14) .

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 16 Закону України "Про оренду землі"особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) . У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"питання передачі земельної ділянки в оренду вирішується виключно на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є волевиявлення відповідного органу як орендодавця у вигляді рішення про надання в оренду земельної ділянки.

Позивачем не надані судам доказів звернення до відповідача з відповідною заявою про надання їй в оренду спірної земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) з обґрунтуванням її розміру та призначення. Заяви, які подавалися ПП ОСОБА_1. у 2006 році, були розглянуті та по ним прийняте рішення про відмову у передачі в користування земельної ділянки.

Оскільки, відповідач станом на момент вирішення спору судом першої інстанції рішення про надання в оренду позивачу спірної земельної ділянки у встановленому порядку не приймав, у нього відсутні і правові підстави для вирішення питання про укладення договору оренди спірної земельної ділянки на користь позивача.

Подана позивачем письмова заява від 04.03.2008 р. про укладення договору оренди земельної ділянки за своїм змістом не є зверненням позивача до Мелітопольської міської ради про надання в оренду спірної земельної ділянки ПП ОСОБА_1. Як заява про вирішення питання укладення договору оренди Мелітопольською міською радою розглянута, про що свідчить лист - відповідь від 02.04.2008 р., внаслідок чого бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення по заяві позивача про укладення договору оренди земельної ділянки відсутня.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав визнання незаконними дії (бездіяльність) відповідача щодо неприйняття рішення по заяві позивача про укладення договору оренди земельної ділянки та зобов’язання відповідача прийняти рішення про укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 –відхилити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 6 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.