К-58220/09-С Про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 18.11.2010 Прийняття

13.05.2009 громадянка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради, в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати допомоги при народженні дитини з 19.02.2007 по 29.02.2008 неправомірними; зобов’язати відповідача здійснити нарахування та стягнути допомогу при народженні дитини в сумі 1 308,40 грн., визнати дії відповідача в частині, що стосуються відмови в проведенні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму за період з 01.08.2007 по 31.12.2008 неправомірними; зобов’язати відповідача здійснити нарахування та стягнути суму коштів недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 8 203,43 грн.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 24.06.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2009, позов задоволено частково, визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.08.2007 по 31.12.2007 у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законодавством; зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради здійснити виплату ОСОБА_2 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.08.2007 по 31.12.2007 у сумі 1 648,63 грн. за рахунок коштів Державного бюджету; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач недоотримала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка передбачена статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що права позивача порушені та підлягають поновленню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) , яким визнано неконституційними статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" на 2007 рік.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) особа, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має право на щорічну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вказана державна допомога призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) № 6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано неконституційними з дня ухвалення цього рішення.

Отже, з 9 липня 2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 квітня 2007 року 463 грн., а з 1 жовтня 2007 року –470 грн.

Таким чином, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року при здійснені виплати допомоги сім’ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватися зазначеними сумами.

Згідно статті 4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Разом з тим, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду в травні 2009 року, про даний факт також зазначено в запереченнях відповідача на позовну заяву, тобто з пропуском річного строку.

Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Проте факт поважності пропуску річного строку звернення до суду за захистом своїх порушених прав підтверджується випискою з амбулаторної картки ОСОБА_3, з якої вбачається, що за період з 22.02.2007 року по 09.12.2008 року вона хворіла.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання причини пропуску строку звернення до суду поважною.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що з 1 серпня 2007 року суб’єкт владних повноважень порушив право позивачки на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплачуючи допомогу у розмірі, меншому за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини віком до шести років за 2007 рік.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 24.06.2009, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .