Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Васильченко Н.В., Гордійчук М.П.,

Конюшко К.В., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на постанову господарського суду Львівської області від 25 грудня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2010 року у справі №2207/09/910470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Х"до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, треті особи –Приватне підприємство "Новий світ 2000", Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем"єр-Груп", Державне підприємство "Видавничий дім "Укрпол", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпол ЛТД", про визнання недійсним та скасування рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркада-Х"звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання недійсним та скасування рішення від 12 березня 2008 року № 101 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 4624,35 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 25 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2010 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Х"задоволені частково. Визнано нечинним рішення від 12.03. 2008 р. №101 Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін - в розмірі 3417,15грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Х", яке надає послуги з телефонного зв'язку, за період з 2006р. по лютий 2008р.

В акті перевірки від 07.03.2008р. вказано, що позивач нараховував місячну абонентну плату за користування телефонним зв'язком підприємствам, які займаються видавничою діяльністю - ПП "Новий світ-2000", ДП "Видавничий дім "Укрпол"ТзОВ "Укрпол Лтд"та ТзОВ "Премєр-Груп", які включені до Державного реєстру України видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

З порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про видавничу справу". позивач застосовував тариф 17,94 грн. в місяць як для "інших підприємств, організацій", в той час, коли такий тариф повинен складати 11,42 грн., як для "бюджетних організацій", оскільки відповідно до закону суб'єкти видавничої справи користуються телефонним зв'язком за тарифами для бюджетних організацій.

На підставі акту перевірки №000168 від 07.03.2008р. відповідачем прийняте оспорюване рішення №101 від 12.03.2008р., яким на підставі ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення"застосовано до позивача економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення необґрунтованої виручки до бюджету на суму 4624,35 грн.

Судом встановлено, що 13.06.2003р. між ТзОВ "Аркада-Х"та суб'єктом видавничої справи - ПП "Новий світ-2000"був укладений договір про надання послуг електрозв'язку, 12.05.2004р. такий договір був укладений між позивачем та ТзОВ "Премєр-Груп", 1.01.2006р. - з ДП "Видавничий дім "Укрпол"ТзОВ "Укрпол". Зазначені учасники договору також є суб’єктами видавничої справи.

В тексті зазначених вище договорів та в додатках до них всі контрагенти позивача, вони ж треті особи в справі, зазначили, що вони є комерційними, а не державними підприємствами та не фінансуються з бюджетів. Зазначені треті особи з застосованими до них тарифами на оплату послуг електрозв’язку погодилися, жодних претензій з приводу їх застосування не виявили, документів, які б послужили підставою для застосування тарифу як до бюджетних організацій при укладенні договорів з позивачем про надання послуг не подали.

Згідно з ч.2 ст. 21 Закону "Про видавничу справу"виготовлювач видавничої продукції може приймати замовлення на її виготовлення лише за умови наявності у замовника документу про внесення його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи. Без такого документа приймаються до виготовлення лише видання, зазначені в ч. З ст.12 цього Закону.

У відповідності до зазначеної норми без внесення до Державного реєстру діяльність у видавничій справі здійснюється, зокрема, підприємствами, організаціями, навчальними закладами, науковими установами, творчими спілками, іншими юридичними особами - для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, реферативних, рекламних видань, що містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових та методичних матеріалів, документації для потреб статутної діяльності їх видавця, а також матеріалів на правах рукопису, що розмножені за допомогою технічних засобів.

Судом встановлено, що треті особи, за винятком ТзОВ "Премєр-Груп", не були внесені до Державного реєстру як суб’єкти видавничої діяльності .

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що підприємство ТзОВ "Премєр-Груп" було включено до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи 26 грудня 2007 року і з цього часу набрало статусу видавця, в зв’язку з чим до нього повинен бути застосований тариф як для бюджетної організації, тому за порушення державної дисципліни цін до позивача правомірно застосовано економічнї санкції в розмірі необґрунтовано отриманої від ТзОВ "Премєр-Груп" виручки за січень - лютий 2008 року.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області відхилити

Постанову господарського суду Львівської області від 25 грудня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.