ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" листопада 2010 р. м. Київ К-25424/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого –судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Тракало В.В., Юрченка В.В.
секретар Снітко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудприватсервіс"(далі ТОВ "Кримбудприватсервіс") до Сакської районної державної адміністрації, Кримського республіканського підприємства Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії, третя особа Державне підприємство "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе Національного Аграрного Університету"(далі - Держплемптахозавод ім. Фрунзе) про визнання нечинним та скасування розпорядження за касаційними скаргами Сакської районної державної адміністрації та Державного підприємства "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе Національного Аграрного Університету"на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2008 року ТОВ "Кримбудприватсервіс"звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило скасувати розпорядження Сакської районної державної адміністрації №4-р від 12 січня 2004 року про оформлення права власності на нерухоме майно та свідоцтво про право
Справа № К-25424/10
Головуючий у першій інстанції Яковлєв С.В.
Доповідач Ліпський Д.В.
власності на нерухоме майно серії САА №57489, видане 21 січня 2004 року відповідачем Держплемптахозаводу ім. Фрунзе на комплекс, розташований за адресою: АРК, Сакський район, с. Фрунзе, вул. Шкільна, 14.
Посилаючись на нечинність оскаржуваного розпорядження та свідоцтва про право власності позивач зазначив, що зазначений об’єкт не належав Держплемптахозаводу ім. Фрунзе на праві повного господарського відання, а тому у відповідача були відсутні правові підстави видачі оскаржуваного розпорядження та свідоцтва.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2010 року судове рішення першої інстанції скасовано та постановлено нове про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач та третя особа подали касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в яких просять скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі судове рішення першої інстанції, оскільки вважають, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, Держплемптахозавод ім. Фрунзе зазначив, що судом апеляційної інстанції не в повному обсязі вивчені та дослідженні обставини, що мають значення у справі. Так, судом апеляційної інстанції не враховано, що право власності на нерухоме майно виникло у третьої особи на підставі укладеного нею договору від 01 листопада 1995 року з Підприємством "Астраханьгазпром"про передачу нерухомого майна на його баланс. Крім того, оскаржуване розпорядження видане заступником голови Сакської районної державної адміністрації у межах його повноважень на підставі розпорядження №580-р від 08 грудня 2003 року, а тому підстави для його скасування відсутні.
25 серпня 2010 року Сакською районною державною адміністрацією подано заяву про відмову від касаційної скарги.
Відповідно до статті 218 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, може відмовитися від касаційної скарги або змінити її до закінчення касаційного розгляду. Якщо постанова або ухвала суду не була оскаржена в касаційному порядку іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги, суд касаційної інстанції своєю ухвалою закриває касаційне провадження.
Оскільки, касаційна скарга Сакської районної державної адміністрації подана на судове рішення, яке оскаржене також Держплемптахозаводом ім. Фрунзе, то колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Сакської районної державної адміністрації про відмову від касаційної скарги.
Судами встановлено, що Сакською районною державною адміністрацією 12 січня 2004 року видано Розпорядження №4-р про оформлення права власності на нерухоме майно - будівлю колишньої школи, яка належала на праві повного господарського відання Держплемптахозаводу ім. Фрунзе, Сакського району АР Крим, по вул. Шкільна, 12. Євпаторійському МБТІ було доручено зареєструвати та видати правовстановлюючі документи на нерухоме майно будівлі колишньої школи.
На виконання зазначеного розпорядження Євпаторійським МБТІ 21 січня 2004 року оформлено свідоцтво про право власності на нерухомість серія АА №57459, відповідно до якого Держплемптахозавод ім. Фрунзе, правонаступником якого є третя особа, зазначений власником комплексу, розташованого за адресою АРК., Сакський район, с. Фрунзе, вул. Шкільна, 14. На підставі даного свідоцтва зареєстровано право власності на нерухоме майно №2625707 від 21 січня 2004 року.
Скасовуючи судове рішення та постановляючи нове про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що майно, яке було державною власністю, не могло бути передано у власність державного підприємства і не могло за ним реєструватися, а могло належати йому тільки на праві повного господарського відання. Крім того, при видачі оскаржуваного розпорядження відповідачем не враховано, що будівництво будівлі не було завершено та її не введено в експлуатацію, тому право власності на об’єкт не підлягало оформленню та реєстрації. Однією з підстав скасування розпорядження судом апеляційної інстанції стало те, що видано воно посадовою особою відповідача, який не мав на це повноважень.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що на виконання Конституції України (254к/96-ВР)
, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про власність"(чинного на час видачі оскаржуваного розпорядження) право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Суб’єктами права власності в Україні визначались: народ України, громадяни, юридичні особи та держава ( стаття 3 Закону України "Про власність"). Статтею 31 визначено, що до державної власності в Україні належали загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць.
На час здійснення БТІ заходів щодо державної реєстрації права власності Держплемптахозавод ім. Фрунзе, правонаступником якого є третя особа діяли Тимчасові положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджені наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28 січня 2003 року (z0066-03)
, які визначали порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і були спрямовані на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.
У пункті 13 Положення (z0066-03)
зазначено, що реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Реєстрація права власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об’єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ.
Відповідно до пункту 1.5 даного Положення (z0066-03)
обов’язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Реєстрації підлягало право власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнятті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовленим тим БТІ, яке провело реєстрацію права власності.
У пункті 2.1 Положення (z0066-03)
визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правоустановлюванні документи, їх копії, а також інші документи, що визначені цим положенням.
Згідно з пунктом 6.1 Положення (z0066-03)
оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводилось з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, в тому числі і юридичним особам, на підставі документів установлених законодавством, які підтверджували їх право власності на об’єкти нерухомого майна. А саме: документи, на підставі яких проводилась реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майно.
Судом першої інстанції встановлено, що обґрунтовуючи своє право власності на нерухомість, позивач вказував на те, що на час видачі спірного розпорядження майно не належало до державної власності та не було власністю Держплемптахозаводу ім. Фрунзе, правонаступником якого є третя особа, а належало на праві власності Івановій Т.Ю., яка придбала його за договором купівлі-продажу, укладеного 12 квітня 1996 року у ВКП "Вино", яке належало йому на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 1996 року укладеного з підприємством "Промислово-торгівельний дім Забражних", відповідно до якого ВКП "Вино"придбало об’єкти незавершеного будівництва: профілакторій-саноторій "Світлана", адміністративно-готельну будівлю "Лена", дві свердловини прісної води, розташовані у с. Фрунзе Сакського району.
На підставі договору купівлі продажу від 01 червня 2007 року, укладеного між позивачем та Івановою Т.Ю., ТОВ "Кримбудприватсервіс"придбало нежитлові приміщення площею 2106,2, розташовані у Сакському районі, с. Фрунзе, вул. Шкільна, 14. Проте, зазначені договори укладені без нотаріального посвідчення, не були зареєстровані у встановленому порядку, та у подальшому були визнані господарськими судами нечинними.
Посилання позивача на наявність рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2007 року, яким зазначений договір визнано дійсним є безпідставним, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 21 червня 2010 року зазначене рішення скасовано.
Судом першої інстанції встановлено, що у проваджені Вищого арбітражного суду України знаходилася справа за позовом підприємства "Промислово-торгівельний дім Забражних"до Держплемптахозаводу ім. Фрунзе про усунення перешкод в користуванні майном, за наслідками розгляду якої встановлено відсутність доказів щодо наявності у підприємства "Промислово –торгівельний дім Забражних"права власності на спірне майно. Крім того, спірне майно, до якого відноситься і нерухомість, було передано у власність Держплемптахозаводу ім. Фрунзе та з 1972 року знаходиться на його балансі. Держплемптахозавод ім. Фрунзе ніс витрати по утриманню майна, ним користувався та подовжує користуватись.
Отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що при видачі оскаржуваного розпорядження права позивача порушені не були у зв’язку з відсутністю у ТОВ "Кримбудприватсервіс"права власності на спірне майно.
Крім того, відповідно до листа Міністерства аграрної політики України №37040-13/14748 від 16 грудня 2003 року надано згоду на оформлення за Держплемптахозаводом ім. Фрунзе права власності у тому числі і на нерухомість –будівлю старої школи, розташованої за адресою с. Фрунзе, вул. Шкільна.
Отже, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що оформлення права власності за Держплемптахозаводом ім. Фрунзе здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим підстави для скасування розпорядження №4- р, виданого Сакською районною державною адміністрацією 12 січня 2004 року відсутні.
Що стосується перевищень повноважень посадовою особою Сакської районної державної адміністрації при видачі оскаржуваного розпорядження, як зазначено у судовому рішенні апеляційної інстанції, то як видно з розпорядження Сакської районної державної адміністрації №797-р від 28 серпня 2003 року про розподіл обов’язків між головою, першим заступником голови, заступниками голови, керівниками апарату та порядку заміщення голови, першого заступника голови, заступника голови, керівника апарату голову Сакської районної державної адміністрації - Клюя О.В заміщає - перший заступник голови Стефанович А.Н., який відповідно до розпорядження від 08 грудня 2003 року у період з 15 грудня 2003 року по 15 січня 2004 року перебував у щорічній основній відпустці.
З урахуванням того, що Стефановича А.Н., відповідно до зазначеного порядку, заміщає Никифоров Г.К., яким і було підписано оскаржуване розпорядження, то висновок суду апеляційної інстанції щодо перевищення повноважень посадовою особою Сакської районної державної адміністрації при видачі оскаржуваного розпорядження є неправильним.
Колегія суддів не погоджується також з висновком апеляційної інстанції щодо невідповідності номеру будинку, зазначеного у розпорядженні, з номером, вказаним у свідоцтві про право власності, оскільки, як встановлено судом першої інстанції відповідно до довідки Виконавчого комітету Фрунзенської сільської ради №54/03-11.1 від 10 лютого 20010 року при визначені адреси, за якою знаходиться нерухомість допущено технічну помилку, отже, дана обставина не може бути підставою стверджувати про незаконність вчинених відповідачем дій.
На підставі вище викладеного та враховуючи, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права та помилково скасовано рішення суду першої інстанції, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 226, 230 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги Державного підприємства "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе Національного Аграрного Університету"та Сакської районної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2010 року - скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудприватсервіс"до Сакської районної державної адміністрації, Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії, третя особа Державне підприємство "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе Національного Аграрного Університету"про визнання нечинним та скасування розпорядження –залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
В.В. Тракало
В.В. Юрченко