Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 26.02.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 року по справі № 25/796А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з

великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк"(далі - ВАТ "ВА Банк", позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДШ у м. Києві по роботі з ВПП, відповідач) від 04.12.2005 року № 0001042310/0.

Постановою Господарського суду м. Києва від 26.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 року по справі № 25/796А позов задоволено. Скасовано спірне податкове повідомлення-рішення. Стягнуто з рахунків державного бюджету на користь позивача 121,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 04.12.2006 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних, доручень до установ банку на перерахування належної до сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток банківських організацій ВАТ "ВА Банк".

За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 04.12.2005 року.

На підставі зазначеного Акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2006 року №0001042310/0, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 6844,09 грн.

З акту вбачається, що вказану санкцію до позивача застосовано на підставі порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток банківських організацій.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Сума податкового зобов'язання, визначена позивачу податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2006 року №0000142310/3 станом на 06.10.2006 року не була узгодженою, а висновки акту перевірки від 04.12.2006 року не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідачем 18.02.2006 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 138 869,01 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2006 року №0000142310/2.

Позивач звернувся зі скаргою на вказане рішення до ДПА України. Рішенням ДПА України від 21.09.2006 року №10620/6/25-0115 в задоволенні скарги позивача було відмовлено.

Вказане рішення було отримано позивачем 25.09.2006 року, що підтверджується Актом перевірки від 04.12.2006 року.

В зазначеному акті перевірки від 04.12.2006 року зроблено висновок про те, що оскільки рішення ДПА України від 21.09.2006 року №10620/6/25-0115 отримано ВАТ "ВА Банк"25.09.2006 року, то відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі –Закон № 2181) граничним терміном сплати суми податкового зобов'язання, визначеного повідомленням-рішенням №0000142310/0 є 05.10.2006року.

Податкове повідомлення - рішення було прийнято на підставі п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181.

Згідно з даною нормою у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

... - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до положень п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 21.09.2006 року №10620/6/25-0115 не є податковим повідомленням, оскільки відповідно до пункту 1.9 Закону № 2181 (2181-14) податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 21.09.2006 року №10620/6/25-0115 надійшло до ВАТ "ВА Банк"25.09.2006 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Рішенням про результати розгляду скарги контролюючий орган не повідомляє платника податків про обов'язок сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом.

Податкове повідомлення - рішення від 27.09.2006 року №0000142310/3 надійшло позивачу 29.09.2006 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Податкове зобов'язання, визначене позивачу податковим повідомленням - рішенням від 27.09.2006 року №0000142310/3 було оскаржене позивачем до Господарського суду м. Києва 06.10.2006 року, що підтверджується копією відповідної позовної заяви з відміткою суду про прийняття.

Відповідно до положень п.п. 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що сума податкового зобов’язання, визначена позивачу податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2006 року № 0000142310/3, станом на 06.10.2006 року не була узгодженою.

Доводи, наведені скаржником, не спростовують зазначених висновків, а тому не приймаються колегією суддів, як підстава для задоволення вимог касаційної скарги.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 26.02.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 року по справі № 25/796А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п’яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.