Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Нечитайла О.М.

Бившевої Л.І.

Островича С.Е.

Пилипчук Н.Г.

при секретарі Гончарук І.Ю.

за участю представників:

відповідача Кемінь В.В.

позивача Базиловського С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2007

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007

у справі №2-19/3944-2007А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

за участю Прокурора Автономної республіки Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Закрите акціонерне товариство "Кримський ТИТАН"(далі по тексту –позивач, ЗАТ "Кримський ТИТАН") звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту –відповідач, Красноперекопська ОДПІ), за участю Прокурора Автономної республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.02.2007 №0000051520/0.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2007, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007, позов задоволено.

В касаційній скарзі Красноперекопська ОДПІ просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2007 ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна перевірка позивача щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації за вересень 2005 року, за результатами якої був складений акт перевірки від 26.01.2007 № 117/23-6/32785994.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"в результаті чого, позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року, тому що не був платником податку на додану вартість повних 12 місяців.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 №00000518520/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 5678784 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 2839392 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу було видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 17.09.2004 за №00262752. Даним свідоцтвом визначена дата виникнення податкового зобов'язання –20.10.2004.

Відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

Тобто, в значеній нормі Закону (168/97-ВР) не використовується термін повний календарний місяць, отже календарний місяць може бути і не повним.

Згідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними фондами"податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, ЗАТ "Кримський ТИТАН" першу декларацію з податку на додану вартість подало до податкового органу за вересень 2004 року.

Таким чином, термін 12 календарних місяців з місяця, в якому позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, закінчився у серпні 2005 року.

Надавши до податкового органу 12 податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідну кількість календарних місяців (звітних періодів), за календарний місяць - вересень 2005 року підприємство разом з декларацією подало заяву про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач при складанні декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року дотримувався чинного законодавства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2007 та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 не встановлено.

Керуючись статтями 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .