Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Загороднього А.Ф., Ліпського Д.В., Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області про стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2009 року та постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 25 лютого 2009 року, -

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Зазначала, що має статус "дитини війни"і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії. Вказувала, що управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області в 2006-2008 роках всупереч вимогам закону не виконувало обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у зв’язку з чим виникла заборгованість. Просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу за 2006- 2008 роки в розмірі 3835 грн. 50 коп.

Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 25 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн.70 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2009 року це судове рішення залишено без змін.

Відповідач, не погоджуючись з судовими рішеннями, просить їх скасувати та постановити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень без змін з таких підстав. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Зокрема, статтею 1 Закону передбачено, що дитина війни –це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відноситься до категорії "діти війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV (3367-15) внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядок виплати надбавки до пенсії дітям війни, то суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Проте, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Відзначено, що положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.

Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України 22 травня 2008 року (v010p710-08) №10-пр/2008.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" (966-14) , а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) , згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, оскільки саме в ці періоди законом передбачена виплата соціальної допомоги.

Доводи касаційної скарги про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом (1058-15) і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону, є безпідставними.

Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком.

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на управління законодавством.

За обставин, коли оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 230 КАС України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2009 року та постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 25 лютого 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.