Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Мороз Л.Л.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення одноразової щорічної грошової допомоги, –

ОСОБА_5 звернувся з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення одноразової щорічної грошової допомоги.

Постановою Ватутінського міськрайонного суду Черкаської області від 3 серпня 2007 року задоволено повністю. Зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок щорічної допомоги до 5 травня за 2005-2007 рік.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_5 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення і відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", він має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі п’ять мінімальних пенсій за віком.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, а Головним управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації суд порушено право позивача на отримання державної соціальної допомоги.

Суд апеляційної інстанції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції мотивував рішення тим, що орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік"інвалідам війни передбачена виплата разової допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

На період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам війни.

Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. При наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше".

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Виходячи з наведених положень Конституції України (254к/96-ВР) та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік фактично змінено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України про Державний бюджет України".

Відповідачем грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачу у 2007 році у розмірі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Зазначеним рішенням Конституційного Суду України пункт 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України, визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.