Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Кучерука О.В.,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Клюкіна Н.С.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 10.12.09 у справі № 2а-10070/09/9/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" (вул. Орджонікідзе, 1в,Керч,Автономна Республіка Крим,98310)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК № 0001702301/0 від 12.08.2009 року.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Разом з апеляційною скаргою Державна податкова інспекція в м. Керчі АРК надала клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 клопотання відповідача про поновлення строку подання апеляційної скарги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК .

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що що в період з 24.06.2009 по 22.07.2009 відповідачем по справі було проведено перевірку Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009. В результаті перевірки складено акт від 05.08.2009р. № 1335/23-1/30411181. На підставі акту перевірки, відповідачем по справі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.2009 № 0001702301/0.

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.9 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" за період 01.01.2008 по 31.03.2009 у загальній сумі 13235983,00 грн. встановлено, що невиїзною документальною перевіркою з питання вивчення податкової звітності з податку на прибуток (акт від 05.06.2007р. №104/15-1/30411181) встановлено порушення ведення податкового обліку в частині декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року, у зв’язку з чим встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 1 квартал 2007р. у розмірі 53133100 грн. (5854189-541089). Порушено п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006р. (398-16) №398.

Згідно акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2008 рік від 16.03.2009 №576/15-01/30411181, по рядку 04.9 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" заповнено 6061380,00 грн., а повинно бути 748280,00 грн., завищення на 5313100,00 грн.

Згідно акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2009 по рядку 04.9 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" заповнено 7174603,00 грн., а повинно бути 1861503,00 грн., завищення на 5313100,00 грн.

На думку відповідача, позивачем по справі було порушено п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено, що у 2007 році сума від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 1 січня 2006 року і не погашена протягом 2006 року, не підлягає протягом 2007 року зарахуванню у склади валових витрат платника податку.

Згідно пункту 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 28.12.2007р. (107-17) №107) передбачено, що у 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов’язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплати податкове зобов’язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного періоду. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (v010p710-08) зміни внесені пунктом 14 розділу П Закону України від 28.12.2007 (107-17) №107, а саме до пункту 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 03.06.2008 (309-17) №309, яка діє не цей час) передбачено, що у 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов’язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплати податкове зобов’язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного періоду.

У даному випадку відповідач проводив перевірку показників рядку 04.9 за період з 01.01.08 по 31.03.2009 та зробив висновки про завищення від’ємного значення за 1 квартал 2009 року у розмірі 5313100,00 грн., що є порушенням п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами внесеними Законом України від 30.11.06 №398 (398-16) . Період перевірки становив з 01.01.2008 по 31.03.2009, а норма (п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами внесеними Законом України від 30.11.06 №398 (398-16) .), яка застосована відповідачем, втратила силу. На момент складання акту перевірки від 05.08.2009 діяла редакція п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 03.06.2008 №309. Крім того, норма п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами внесеними Законом України від 30.11.06 №398, розповсюджувалась на 2007 рік.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлюється, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача не правомірні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що надані акти перевірки за попередні періоди у якості доказу існування завищення від’ємного значення у розмірі 5313100,00 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки перевіряємий період, визначений відповідачем, становить з 01.01.08 по 31.03.2009.

В акті перевірки вказується, що позивачем при проведенні інвентаризації на підприємстві виявлені залізничні колії загальною протяжністю 898,5 кв.метрів, які не знаходяться на балансі ЗАТ "Камиш-Бурун" та складено акт про виявлені розбіжності від 13.05.2008. Згідно наказу ЗАТ "Камиш-Бурун" від 05.06.2008 №55 "Про результати інвентаризації залізничних колій" виявлені колії оприбутковано на баланс підприємства по Д-т рах. 103 "Будинки, споруди та передавальні пристрої" в кореспонденції з К-т рах. 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" та Кредит рах. 131 "Знос основних засобів" : колія протяжністю 438,5 кв.м. –за інвентарним №203126 по первісної вартості 109063,00 грн., сума амортизації станом на 05.06.2008 –54448,55 грн., залишкова вартість склала - 54615,17 грн.; колія протяжністю 460кв.м. –за інвентарним №203127 по первісної вартості 114411,20 грн., сума амортизації станом на 05.06.2008 –57118,20грн., залишкова вартість склала –54615,17 грн. В порушення п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем на думку відповідача не включені до складу валових доходів 2 кварталу 2008 року вартість суми безоплатно отриманих основних фондів залишковою вартістю в сумі 111908,17 грн.

У зв’язку з чим, відповідач вказує на те, що за результатами проведення інвентаризації оприбутковане майно є валовим доходом на підставі п.4.1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка. Інвентаризація –перевірка в натурі фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, а також стану розрахунків (виконання фінансових зобов’язань) з іншими суб’єктами господарської діяльності на певну дату.

При проведенні інвентаризації 13.05.2008 залізничних колій ЗАТ"Камиш-Бурун" виявлені колії на території товариства (порт), які не перебувають на балансі товариства: залізнична колія №505; залізнична колія №520 загальною протяжністю 898,5м. Позивачем складені акти технічного стану залізничних колій №505 та 530. Актами приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 05.06.2008 залізничні колії № 505 та 530 введено до експлуатації. Заведені інвентарні картки обліку основних засобів на залізничні колії № 505 та 530. Наказом від 05.06.2008 №55 "Про результати інвентаризації" доручено головному бухгалтеру поставити на баланс залізничні колії за середньою обліковою ціною залізничних колій підприємства.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України "Про прибуток підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. У даному випадку залізничні колії знаходилися на території товариства, вони не придбались, це також не є видом діяльності товариства. Виходячи зі змісту п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", інвентаризація не є діяльністю підприємства у розумінні вказаного пункту Закону, яка направлена на отримання доходів, а також не є господарською операцією, яка підлягає оподаткуванню. На підставі цього відповідачем помилково було віднесено виявлених залізничних колій до валових доходів.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.09 у справі № 2а-10070/09/9/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 грудня 2010 р.

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко