Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т. М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року

та постанову Господарського суду міста Києва від 09.07.2007 року

по справі № 34/205-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова фірма "КОРН Лтд"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення, -

У лютому 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова фірма "КОРН Лтд" звернулася в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним рішення № 0006922305 від 16.01.2007 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 09.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки ДПІ в Голосіївському районі м. Києва 16.01.2007 року була встановлена невідповідність суми готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО, сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків та видано рішення про застосування штрафних санкцій № 0006922305 та визначено суму штрафу ТОВ "Комерційно-промислова фірма "КОРН Лтд" в розмірі 96421 грн. 05 коп.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості висновків відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) (далі Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ) місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, місцем проведення розрахунків є місце, в якому проводяться виключно такі операції: розрахунки за продані товари (послуги); зберігання отриманих за товари (послуги) готівкових коштів; отримання попередньо оплачених товарів (послуг).

При цьому, обов'язковою умовою є те, що кошти мають бути отримані від покупців та за товари (послуги).

Згідно п. 2.8 Постанови НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 637 від 15.12.2004 року (z0040-05) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо застосування даної норми, оскільки каса № 8 використовується для зберігання готівкової виручки.

Однією з особливостей використання даного права є зберігання коштів виключно в касі підприємства, яка в контексті Постанови № 637 (z0040-05) означає приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Розмір готівкових коштів, що знаходиться в касі підприємства визначається в касовій книзі.

Відповідачем під час проведення перевірки не було враховано та обставина, що приміщення, в якому розміщено касовий апарат Samsung ER-250 Р (каса № 8) не є виключно місцем проведення розрахунків, а відповідно до внутрішніх документів позивача використовується також в якості приміщення, де також зберігаються готівкові кошти позивача, тобто є касою (межі розмежування каси та місце проведення розрахунків визначені внутрішніми документами товариства). Зазначена особливість передбачала собою можливість наявності в приміщенні поруч з готівковими коштами отриманими в місці проведення розрахунків, коштів каси підприємства (в спеціально відведених для цього місцях визначених внутрішніми документами товариства).

Отже, кошти визначені відповідачем як такі, що не проведені через РРО -19284,21 грн., виходячи з наведеного не знаходились в місці проведення розрахунків, а знаходились в місці, передбаченому для зберігання загальної каси товариства.

Доказом того, що виявлена сума не належить до касового апарату, а належить до загальної каси товариства, є дані касової книги за 23.11.2006 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року та постанову Господарського суду міста Києва від 09.07.2007 року по справі № 34/205-А залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.