Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є.

Гончар Л.Я.

Гордійчук М.П.

Чалого С. Я.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дитині війни",-

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_6 пенсії з урахуванням підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області на користь ОСОБА_6 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 1 470 грн. 15 коп. за період з липня по грудень 2007 року і з червня по жовтень 2008 року включно. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області виплачувати ОСОБА_6 пенсію з урахуванням надбавки, як дитині війни. Виходячи з розміру встановленого Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) починаючи з 01 листопада 2008 року, в задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області залишена без задоволення. Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року змінена, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області здійснити з урахуванням проведених виплат перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з розрахунку її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"та з 22 травня 2008 року по 27 жовтня 2008 року з розрахунку її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", виключено з постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року "зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області з 01 листопада 2008 року виплачувати ОСОБА_6 пенсію з урахуванням надбавки у розмірі визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус "дитина війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2007 року, то судом апеляційної інстанції правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16) (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) . Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову за 2008 рік, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) та закінчуватися 31 грудня 2008 року оскільки дія Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" (107-17) закінчується 31 грудня 2008 року.

Щодо доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом (1058-15) і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Колегія суддів не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" (121/2001) і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.