Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Рибченка А.О.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008

у справі № 13/213/07-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

за участю прокурора Запорізької області

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду Запорізької області від 21.06.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008, позов задоволений, скасоване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 17.01.2007 № 0000221313/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1326667,31 грн. з посиланням на те, що позивач перерахував комітенту виручку від переданої на реалізацію продукції, що згідно пункту 4.7 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) обумовлює наявність у комітента права на видачу податкових накладних, а відтак і права у комісіонера на податковий кредит та подальшого відшкодування податку на додану вартість.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права –ст. 7 Закону № 168/97-ВР, підпункту 4.4.2 пункту 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 № 2181-III.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Запоріжалюмінторг"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2006 року, за результатами якої складений акт перевірки від 13.10.2006 № 35/08-03/32573524 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.10.2006 № 0000221313/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1377517,64 грн.

За результатами адміністративного оскарження СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийняте рішення № 8896/10/31-25-016 від 15.11.2006, яким залишене без змін податкове повідомлення-рішення від 23.10.2006 № 0000221313/0.

На виконання вказаного рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.11.2006 № 0000221313/1.

ДПА у Запорізькій області, за результатами розгляду скарги ТОВ "Запоріжалюмінторг"прийняте рішення від 12.01.2007 № 56/10/25-020, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення від 23.10.2006 № 0000221313/0, від 15.11.2006 № 0000221313/1 скасовані в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 50000,00 грн., в іншій частині вказані повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги залишені без змін.

На виконання вказаного рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.01.2007 № 0000221313/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 в сумі 1327517,64 грн.

За результатами адміністративного оскарження ДПА України прийняте рішення від 16.03.2007 № 2539/6/25-0115, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення від 23.10.2006 № 0000221313/0, 15.11.2006 № 0000221313/1 залишені без змін з урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області від 12.01.2007 № 56/10/25-020.

Згідно акту перевірки ТОВ "Запоріжалюмінторг"в порушення підпункту "а"підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР завищено бюджетне відшкодування на суму 1326667,31 грн., яка фактично сплачена за договором комісії № 830 від 21.04.2005, відповідно до якого ВАТ "ЗАлК"(комітент) доручив, а позивач (комісіонер) взяв на себе обов’язки за винагороду, від свого імені, за дорученням, за рахунок та в інтересах комітента здійснити операцію з продажу продукції, яка належить комітенту, на умовах найбільш вигідних для комітента.

21.04.2005 між позивачем (комісіонер) та ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"(комітент) укладений договір комісії, згідно умов якого позивач зобов’язався за винагороду від свого імені і за дорученням, за рахунок і в інтересах комітента здійснити операції з продажу продукції, що належить комітенту, на умовах найбільш вигідних для нього. Ціни, кількість, номенклатура продукції встановлюється комітентом відповідно до заяв-доручень, які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 5.4 вказаного договору позивач перерахував комітенту отримані від продажу продукції грошові кошти в сумі 36485518,05 грн., в т.ч. ПДВ –6080919,67 грн.

Об'єктом оподаткування, згідно із підпунктом 3.1.1 пунктом 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідношення, з приводу прав позивача в якому виник спір), є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.7 ст. 4 Закону № 168/97-ВР у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону (168/97-ВР) , а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Зі змісту наведених норм випливає, що об‘єктом оподаткування ПДВ щодо товарів, отриманих у межах договорів комісії, є виключно операції платників податків з їх продажу, за наявності яких у комісіонера виникає як обов‘язок по збільшенню податкових зобов‘язань, так і в подальшому право на податковий кредит. При цьому абзац другий пункту 4.7 статті 4 Закону № 168/97-ВР базою оподаткування таких операцій визначає продажну вартість зазначених товарів, а юридичним фактом, який породжує право на податковий кредит, - перерахування комітенту грошових коштів, отриманих від продажу товару ( з нарахованим податком на додану вартість).

Встановлений судом першої та апеляційної інстанцій факт перерахування позивачем на користь комітента грошових коштів, отриманих від продажу продукції, взятої на комісію, є подією, з настанням якої у комітента –ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму 6080919,67 грн., а у позивача –право на податковий кредит на цю ж суму податку.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пунктом 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом "а"підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 167/98-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Будь-яких виключень з цього правила, в тому числі диференціювання щодо цивільно-правових підставах здійснення операцій з продажу товарів (послуг), Закон не встановлює.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за операцією з продажу продукції за вказаним договором комісії та підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008, постанову Господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.