К-5204/08-С Про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії - 03.11.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2008 року,

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії для інвалідів ІІІ групи в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, позивач має статус інваліда війни, а тому відповідно до частини 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"йому, як інваліду ІІІ групи, повинна бути підвищена пенсія на суму у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. В зв’язку з тим, що зазначені виплати були проведені у значно меншому розмірі позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області із заявою про перерахунок призначеної пенсії, але відповідач відмовив у цьому.

Позивач просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов’язати відповідача перерахувати йому пенсію та виплачувати її з 1 листопада 2006 року до 1 січня 2007 року в розмірі 2547,11 грн., з 1 січня 2007 року до 1 квітня 2007 року –2642,31 грн., з 1 квітня 2007 року –2819,11 грн. з послідуючим її перерахунком відповідно до змін чинного законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 1 вересня 2007 року пенсії з інвалідності з розрахунку 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Зобов’язано відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за період з 1 вересня 2007 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з послідуючим перерахунком її у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян з Державного бюджету України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2008 року апеляційну управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області було залишено без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року змінено. Абзаци 2, 3 резолютивної частини викладено у новій редакції. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку державної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з інвалідності з 1 вересня 2007 року відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини 3 статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", згідно вимог статті 45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального і матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Як передбачено статтею 53 зазначеного Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2003 року № 1058-ІV встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідач провів розрахунок пенсії позивачу виходячи з розміру 19,91 грн. та 22,30 грн., установлених чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету"від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 13 липня 2004 року № 894 (894-2004-п) ).

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (523-97-п) , положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актам, вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року та змінену постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2008 року –без змін.