15/491-НА Про скасування податкового повідомлення-рішення - 03.11.2010 Прийняття

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2007, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.06.2007, позов ПП ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення ДПІ у м.Хмельницькому про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009412303/0/4613 від 02.11.2006 в розмірі 4390 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення без змін.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці (автосервіс), розташованої в м. Хмельницькому по вул. Пілотській, 70/1, що належить підприємцю ОСОБА_1., за результатами якої складено акт №001116 від 25.10.2006.

Перевіркою встановлено порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 1, 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"при реалізації пально-мастильних матеріалів, а саме оливи моторної на суму 878,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009412303/0/4613 від 02.11.2006, яким на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"застосовано штрафні санкції в розмірі 4390,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, позивач є суб’єктом підприємницької діяльності згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №НОМЕР_1 Серії В02 від 01.02.2006 та у 2006 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку Серії Г №НОМЕР_2 від 10.02.2006.

Згідно ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі Закон), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Як передбачено п.6 ст.9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Таким чином, фізичні особи - платники єдиного податку відповідно до Закону можуть не застосовувати РРО та розрахункові книжки, за умови якщо такі особи не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив) та ведуть книгу обліку доходів і витрат.

Водночас, такий платник податку не звільняється від обов'язку при продажу товарів видавати кожному покупцеві відповідний розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію тощо), що підтверджує факт продажу (надання послуги).

Матеріалами справи підтверджено видачу позивачем квитанції №024290 від 25.10.2006, що підтверджує сплату коштів за надану ним послугу з заміни масла в сумі 878,00 грн.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено факту здійснення позивачем продажу паливно-мастильних матеріалів, що виключає підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2007 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 21.06.2007 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.