ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2010 року м. Київ К-3762/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Ланченко Л.В.
Маринчак Н.Є.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 року
та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2008 року
по справі № 2-а-11859/08
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Дорожнього складу бланків несуворої звітності
до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про визнання протиправним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Дорожнього складу бланків несуворої звітності звернулось до суду з позовною заявою до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними рішень №0004361540/0 від 11.12.2007 року, № 0004361540/1 від 29.12.2007 року, №0004361540/2 від 21.03.2008 року та № 0004361540/3 від 19.05.2008 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 року у даній справі позов задоволено та визнано протиправними спірні рішення Артемівської ОДПІ з огляду на безпідставність їх прийняття.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон №2181-III (2181-14) ), п.п. 2.1.3 п. 2.1 та п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ), п. 1.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 (z0271-03) (далі –Порядок № 143).
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Артемівською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності надання податкової звітності дорожнім складом бланків несуворої звітності Державного підприємства "Донецька залізниця", за результатами якої та внаслідок процедури адміністративного оскарження було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0004361540/0 від 11.12.2007 року, від 29.12.2007 року №0004361540/1, від 21.03.2008 року №0004361540/2 та від 19.05.2008 року №0004361540/3, якими визначена штрафна (фінансова) санкція з податку на прибуток в сумі 680 грн.
Штрафні санкції застосовані відповідачем до структурного підрозділу позивача, який не є юридичною особою –дорожнього складу бланків несуворої звітності, на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1.ст. 17 Закону № 2181-III. Зазначена норма встановлює відповідальність лише платників податків за неподання податкових декларацій у строки, встановлені законом. Тобто, для застосування цієї норми до структурного підрозділу позивача, останній повинен мати статус платника податку на прибуток.
Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону № 334/94-ВР, платником податку на прибуток, одержаного від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниць. Перелік робіт та послуг, які відносяться до господарської діяльності залізничного транспорту затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 16.02.1998 року № 173 (173-98-п) затверджено перелік робіт та послуг, які відносяться до основної діяльності залізничного транспорту, яка є складовою частиною загальної господарської діяльності, визначення якої для залізничного транспорту законодавство не надає. Тому судами попередніх інстанцій обґрунтовано взяті до уваги доводи позивача про неможливість використовувати поняття основної діяльності залізничного транспорту за вищезазначеною Постановою (173-98-п) для визначення платника податку на прибуток від господарської діяльності залізничного транспорту, згідно пп. 2.2 ст. 2 Закону № 334/94-ВР.
Поняття господарської діяльності для цілей оподаткування прибутку, визначено п.1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР. Виходячи з цього поняття, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати негосподарською діяльність по реалізації залишків бланків, яка здійснювалась дорожнім складом бланків несуворої звітності у перевіреному періоді.
Структурний підрозділ позивача, як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, не має ознак платника податку на прибуток, тому не повинен був подавати декларації на прибуток. Платником такого податку є юридична особа –ДП "Донецька залізниця", яка подає податкову звітність з податку на прибуток, в якій, у тому числі, відображаються відомості по операціях, які здійснюються її структурними підрозділами.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2008 року по справі № 2-а-11859/08 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Карась О.В.
підпис
Ланченко Л.В.
підпис
Маринчак Н.Є.
підпис
Рибченко А.О.