Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.,

Мороз Л.Л.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес"на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес"до Київської міської державної адміністрації, третя особа Кабінет Міністрів України про визнання нечинним розпорядження, –

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес"звернулось з позовом до Київської міської державної адміністрації, третя особа Кабінет Міністрів України про визнання нечинним розпорядження

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2009 року позов задоволено. Визнано нечинним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2008 №1024 "Про додаткові заходи щодо впорядкування руху вантажного автотранспорту в м.Києві" (ra1024017-08) .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес"подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2008 Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження №1024 "Про додаткові заходи щодо впорядкування руху вантажного автотранспорту в м. Києві" (ra1024017-08) , відповідно до якого заборонений заїзд вантажного транспорту загальною масою більше 4,5 тонни в межі міста Києва з 07.00 до 20.00 години, крім автомобілів, які здійснюють перевезення вантажів у міжнародному сполученні. Заїзд в межі міста Києва автомобілів, які здійснюють перевезення вантажів у міжнародному сполученні, дозволено з 10.00 до 17.00 години при наявності у водіїв міжнародної товарно-транспортної накладної "СМR"або обладнання автомобіля знаком "ТІR".

Позивач вважає, що дане розпорядження порушує його права, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог, мотивоване тим, що ї оскаржуване розпорядження Київської міської державної адміністрації винесено з порушенням норм чинного законодавства України, міжнародного законодавства та погіршує умови руху на дорогах при в’їзді до м. Києва, а відтак і в м. Києві.

Суд апеляційної інстанції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, мотивував рішення тим, що розпорядження видане виконавчим органом Київської міської ради в межах повноважень, визначених Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України "Про дорожній рух" (3353-12) , "Про столицю України місто Київ" (401-14) та "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , а тому позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про дорожній рух"до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади Республіки Крим, областей та міст республіканського підпорядкування у сфері дорожнього руху належить, зокрема, прийняття нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, за винятком тих, що належать до компетенції Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, затвердження регіональних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки, забезпечення розвитку мережі місцевих автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, їх утримання та охорони, керівництво діяльністю по організації дорожнього руху, вирішення інших питань дорожнього руху.

Згідно ст.6 зазначеного Закону до компетенції міської та районної Ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади у сфері дорожнього руху належить організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами. Проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами, а ст.9 Закону передбачає, що до компетенції власників автомобільних доріг та вулиць або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху.

Оскаржуване рішення КМДА прийнято з метою поліпшення організації дорожнього руху в м. Києві, підвищення пропускної спроможності вулично-дорожньої мережі столиці, забезпечення збалансованого економічного та соціального його розвитку, створення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху. А тому позовні вимоги є безпідставними і задоволенню е підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес"відхилити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.