Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Смоковича М.І.

Суддів

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Мироненка О.В.

Мороз Л.Л.

Чумаченко Т.А.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Краматорської міської ради Донецької області (далі –Краматорська міська рада), Управління земельних ресурсів у м. Краматорську Донецької області (далі –Управління земельних ресурсів у м. Краматорську), третя особа –ОСОБА_7, про визнання рішення недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 25 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_6 у Краматорському міському суді Донецької області пред’явила позов до Краматорської міської ради, Управління земельних ресурсів у м. Краматорську, третя особи –ОСОБА_7, про визнання рішення незаконним та недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником житлового будинку у АДРЕСА_1 Земельна ділянка біля цього будинку перебуває в її користуванні і межує з земельною ділянкою, яка значиться за житловим будинком по АДРЕСА_2 що належить на праві власності ОСОБА_7

Відповідно до рішення Краматорської міської ради від 20 червня 2007 року № 12/V-49 вказана земельна ділянка загальною площею 0,0406 га передана безкоштовно у приватну власність ОСОБА_7 та на підставі цього рішення останній видано Державний акт на право приватної власності на землю.

Вона, як власник будинку та землекористувач земельною ділянкою, яка межує з приватизованою ОСОБА_7 земельною ділянкою, не підписувала акт узгодження меж земельних ділянок та заяву про те, що між нею та ОСОБА_7 відсутній спір відносно меж земельних ділянок.

Насправді між нею та ОСОБА_7 існує спір про межі земельних ділянок, який на момент прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_7 не був вирішений.

Вважає, що Краматорська міська рада прийняла оскаржуване рішення без дотримання вимог чинного законодавства та з порушенням її права користування земельною ділянкою.

Просила визнати неправомірним рішення Краматорської міської ради від 20 червня 2007 року № 12/V-49 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки у АДРЕСА_2 та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю від 20 липня 2007 року, який виданий ОСОБА_7

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 25 березня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року, в задоволенні позову ОСОБА_6 до Краматорської міської ради, Управління земельних ресурсів у

м. Краматорську, третя особи –ОСОБА_7, про визнання рішення незаконним та недійсним державного акту відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як видно з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є правомірність рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин. За суб’єктним складом та за змістом спірних правовідносин ця справа підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, яке надано у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, даний спір є публічно-правовим, а справа –адміністративної юрисдикції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно зі статтею 116 Земельного Кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до статті 118 Земельного Кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 оскаржує до суду правомірність рішення Краматорської міської ради від 20 червня 2007 року № 12/V-49 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність та оренду для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, городництва, припинення права користування", згідно з яким ОСОБА_7 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,0406 га у АДРЕСА_2 та Державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого 20 липня 2007 року на підставі вказаного рішення ради.

Їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданому в.о. державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори 11серпня 2006 року, та договору спадкоємців, посвідченого в.о. державного нотаріуса цієї ж нотаріальної контори 11 серпня 2006 року, є власником 1\2 частини спадкового майна –житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами у АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_8

На час вирішення судами спору ОСОБА_6 громадянства України не мала.

Жилий будинок у АДРЕСА_2 на підставі договору довічного утримання, посвідченого 08 січня 1992 року державним нотаріусом Третьої Краматорської нотаріальної контори, належить на праві власності ОСОБА_7

Чинний Земельний кодекс України (2768-14) не містить у собі норми, згідно з якою іноземцям можуть бути передані у користування, у тому числі й на умовах оренди, або у власність земельні ділянки, за винятком положень частини п’ятої статті 120 Кодексу, яка передбачає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

У справі відсутні докази того, що органом місцевого самоврядування приймалися рішення про надання ОСОБА_6 земельної ділянки у АДРЕСА_1 відповідно до положень Земельного кодексу України (2768-14) . На момент прийняття останньою спадщини ця земельна ділянка належала Краматорській міській раді.

ОСОБА_7 реалізувала своє право на передачу їй у власність безкоштовно земельної ділянки, яка перебувала в її користуванні. Оскільки передана у власність останньої земельна біля житлового будинку у АДРЕСА_2 межує з земельною ділянкою біля будинку по АДРЕСА_1, яка не була передана будь-кому у користування, у тому числі на умовах договору оренди, або у власність і належала місцевій раді, то орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_7, не зобов’язаний був перевіряти наявність (відсутність) земельного спору, а в решті й вирішувати його, узгоджувати межі цієї земельної ділянки з ОСОБА_6 тощо.

Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що Краматорська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення про передачу земельну ділянку по АДРЕСА_2 у м. Краматорську у власність ОСОБА_7 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України (2768-14) .

У зв’язку з цим суди цілком обґрунтовано визнали вказане рішення правомірним.

Судові рішення є законними і обґрунтованими. Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Краматорського міського суду Донецької області від 25 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Краматорської міської ради Донецької області, Управління земельних ресурсів у м. Краматорську Донецької області, третя особа –ОСОБА_7 про визнання рішення недійсним та скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.