ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" жовтня 2010 р. м. Київ К-12892/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області на постанову Ровенківського міського суду Луганської області від 08.02.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2007 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про призначення пенсії державного службовця, -
встановила:
У грудні 2006 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про призначення пенсії державного службовця.
Постановою Ровенківського міського суду Луганської області від 08.02.2007 позов ОСОБА_4 було задоволено. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області призначити ОСОБА_4 пенсію на засадах державного службовця з урахуванням її трудового стажу за період з 18.07.1975 по 26.10.1988, та з 07.07.1989 по 19.04.1994, як стажу державної служби.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2007 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області було залишено без задоволення, а постанову Ровенківського міського суду Луганської області від 08.02.2007 –без змін.
Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Ровенківського міського суду Луганської області від 08.02.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2007 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 – 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про державну службу"на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Згідно пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (283-94-п)
, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Додатком до вказаної постанови визначено перелік державних органів колишніх республік УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, в якому, зокрема до стажу державної служби відносяться виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (283-94-п)
передбачено, що обчислення відповідно до цього Порядку (283-94-п)
стажу державної служби застосовується, зокрема, для призначення державним службовцям пенсії.
Враховуючи, що в періоди з 18.07.1975 по 26.10.1988 та з 07.07.1989 по 10.06.1996 позивач працювала на посадах прирівняних до посад спеціаліста та на керівних посадах у виконавчому комітеті Ровенківської ради народних депутатів, тобто на посадах, які дають право на включення їх до стажу як державної служби, а також беручи до уваги, що з квітня 1994 ОСОБА_4 прийняла присягу державного службовця, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що позивач має право на отримання пенсії державного службовця.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, а постанову Ровенківського міського суду Луганської області від 08.02.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2007 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про призначення пенсії державного службовця - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній