Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. –головуючий,

Кобилянського М.Г.,

Стародуба О.П.,

Тракало В.В.,

Юрченка В.В.,

секретар судового засідання Кармазін О.Ю.,

з участю позивача, його представника Дьоміна Д.С., представника відповідача Лифаря Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про зобов’язання вчинити дії,

У грудні 2007 року ОСОБА_1. звернувся в суд з вказаним позовом й зазначав, що перебуває на службі в Державній податковій адміністрації України, яка безпідставно до вислуги років військової служби не зараховує навчання у Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1985 року по 26 червня 1987 року.

Просив суд визнати початком проходження військової служби 15 серпня 1985 року, зобов’язати внести відповідні зміни в його особові документи та здійснити перерахунок вислуги років.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позову.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1. проходив службу на посаді заступника начальника управління по боротьбі з корупцією в органах Державної податкової служби –начальника відділу оперативного забезпечення центрального апарату Державної податкової адміністрації України.

З 15 серпня 1985 року по 26 червня 1987 року навчався у Київському суворовському військовому училищі.

У відповідь на рапорт про зарахування навчання у суворовському училищі до вислуги років військової служби позивач отримав відмову від 20 вересня 2007 року, відповідно до якої обчислення вислуги років здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокої служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , якою установлені вичерпні переліки періодів служби та час перебування, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Навчання в суворовському військовому училищі у даних переліках відсутнє.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що до вислуги років не зараховується навчання у суворовському військовому училищі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд, виходив з того, що таке навчання включається до вислуги років на підставі Закону України "Про загальний військовий обов’язок та військову службу" (2232-12) .

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Наказом Міністра оборони СРСР від 09 липня 1981 року №150 було введено в дію Положення по суворовські, нахімовське військово-морське і військово-музичне училища, відповідно до якого час навчання суворовців, нахімовців і вихованців у суворовському, нахімовському і воєнно-музичному училищах у строк дійсної військової служби не зараховувався.

Отже, час навчання ОСОБА_1. у Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1985 року по 26 червня 1987 року не підлягав зарахуванню у строк дійсної військової служби.

12 травня 1992 року введено в дію Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) , статтею 24 якого визначено початок і закінчення перебування на військовій службі. Зокрема, початком перебування на військовій службі вважався день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

Таке положення закону було чинним до набрання чинності нової редакції Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) , яку було прийнято 18 червня 1999 року. У новій редакції закону виключено згадування про початок військової службу з часу прибуття на навчання до військового ліцею.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Вводячи в дію Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) законодавець не надав йому зворотної дії в часі.

Оскільки до початку дії редакції статті 24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", якою було визначено початок перебування на військовій службі з дня прибуття на навчання до військового ліцею, вказаного у приписі, виданому військовим комісаріатом, позивач вже закінчив навчання у Київському суворовському військовому училищі, яке у 1992 році реорганізоване у Київський військовий ліцей, а в подальшому у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна й закону не надано зворотної дії в часі, то він не підлягає застосуванню до періоду навчання ОСОБА_1. у Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1985 року по 26 червня 1987 року.

Таким чином, як на час навчання позивача у суворовському училищі, так і після його закінчення відсутні правові підстави для його зарахування у строк дійсної військової служби.

Суд апеляційної інстанції помилково прийшов до протилежного висновку й скасував законне та обґрунтоване рішення окружного суду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2008 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.