1000.18603.1
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" жовтня 2010 р. м. Київ К-48389/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді
Горбатюка С.А.
(доповідач)
Суддів
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Ситникова О.Ф.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі – УПФ) України в Хортицькому районі Запорізької області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Хортицькому районі Запорізької області на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_6 у Хортицькому районному суді
м. Запоріжжя пред’явила позов до УПФ України в Хортицькому районі Запорізької області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати протиправною бездіяльність УПФ України в Хортицькому районі Запорізької області та зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.
Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2009 року позов ОСОБА_6 до УПФ України в Хортицькому районі Запорізької області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність УПФ України в Хортицькому районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_6 у розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов’язано УПФ України в Хортицькому районі Запорізької області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_6 згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично отриманої нею суми за цей період, та сплатити позивачу суму недоплаченої надбавки до пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року апеляційну скаргу УПФ України в Хортицькому районі Запорізької області залишено без задоволення, постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2009 року –без зміни.
У касаційній скарзі УПФ України в Хортицькому районі Запорізької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_6 народилася в 1939 році і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону (2195-15) пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції
Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" 3367 (3367-15) від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).
Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб’єкта владних повноважень є протиправною.
Отже, у 2006 році, у період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня по 22 травня 2008 року ОСОБА_6 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки підвищення до пенсії у 2006 році не було впроваджено, а норми відповідного Закону, якими було передбачено це право, у 2007 та 2008 році були зупинені та змінені. Право на виплату пенсії з її підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком ОСОБА_6 мала лише з лише з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаних рішень.
Проте, підчас розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем було подано клопотання про наслідки пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Встановлено, що Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) було оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27 липня 2007 року.
Таким чином, позивач повинна була дізнатися, що її право на отримання допомоги за 2007 рік порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного Рішення Конституційного Суду України, тобто з 27 липня 2007 року.
Підтверджень поважності пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_6 надано не було.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню в межах строку звернення до суду за захистом порушеного права, а саме в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Хотинського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії –без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Мороз Л.Л.
Ситников О.Ф.