К-43741/09-С Про зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії - 26.10.2010 Прийняття

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб незаконними, зобов’язання виконати перерахунок розміру пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_6 у Білокуракинському районному суді Луганської області пред’явив позов до УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб незаконними, зобов’язання виконати перерахунок розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інвалідом 2-ої групи у зв’язку з захворюванням, пов’язаному з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком та основної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідач відмовив йому у перерахунку вказаних пенсій з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.

Просив визнати неправомірною відмову УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області провести перерахунок пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та зобов’язати УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом з 01 липня 2008 року.

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 квітня 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року, позов ОСОБА_6 до УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб незаконними, зобов’язання виконати перерахунок розміру пенсії задоволено.

Визнано незаконними дії УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області у відмові проведення перерахунку пенсії ОСОБА_6, як інваліду 2 групи 8 мінімальних розмірів пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв’язку із зміною прожиткового мінімуму за відповідний період.

Зобов’язано УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з 01 липня 2008 року, як інваліду 2-ої групи, у розмірі 8-ми мінімальних розмірів пенсії за віком (8-ми прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком із урахуванням вимог частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв’язку із зміною прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" (107-17) та Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" (835-17) за відповідний період, з урахуванням виплаченої пенсії.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області подало касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 (v010p710-08) були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) . Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними та є обов’язковими до виконання на території України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 є інвалідом 2-ої групи за захворюванням, яке пов’язане з роботою з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і належить до осіб категорії 1, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області.

Йому призначені державна та додаткова пенсії відповідно до положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір яких обчислений у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) .

ОСОБА_6 звертався до УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області з заявою про проведення перерахунку цих пенсій відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавчими актами, але в проведенні перерахунку пенсії було відмовлено.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_6 в задоволенні його заяви про перерахунок пенсії та його дії суперечать вказаним вимогам Конституції України (254к/96-ВР) .

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Також суди правильно не взяли до уваги посилання відповідача на частину п’яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

При визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого законодавчого або нормативно-правового акту, які б визначали цей розмір або встановлювали інший розмір, немає.

Тому, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо неприйняття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтями 50 та 54 Закону.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись з урахуванням нового розміру мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, суди правильно задовольнили позов ОСОБА_6

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб незаконними, зобов’язання виконати перерахунок розміру пенсії –без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.