ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" жовтня 2010 р. м. Київ К-24055/08
( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду (rs2634558) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів – Мироненка О.В. (суддя –доповідач)
Горбатюка С.А.
Весельської Т.Ф.
Мороз Л.Л.
Ситникова О.Ф.
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя про перерахунок стажу роботи та пенсійних виплат за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2008 року позивачка звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя про зобов’язання відповідача провести зарахування до стажу роботи період виховання дитини інваліда, провести перерахунок коефіцієнту страхового стажу та щомісячних пенсійних виплат, провести перерахунок пенсійних виплат за останні 3 роки та стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в січні 2008 року їй стало відомо, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя з 1996 року нарахування пенсії відбувалося з порушенням прав, що призвело до того, що протягом 12 років позивачка недоотримала грошові кошти, що спричинило до матеріальних труднощів у вихованні дитини. Неправомірними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка вона оцінює у 1000 грн.
Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 02 липня 2008 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся із скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково та зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок коефіцієнту страхового стажу та щомісячних пенсійних виплат та провести перерахунок пенсійних виплат позивачу за попередні 3 роки. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що відповідачем з 15 лютого 1996 року призначив позивачу пенсію за віком, як матері дитини-інваліда з дитинства, згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення"від 05.11.1991р. (1788-12) №1788 при стажі роботи 24 роки 14 днів і з обчисленням заробітної плати за період з 01.01.1977р. по 31.12.1981р. У січні 2008 року, отримавши лист від відповідача про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) позивачу стало відомо, що відповідачем, починаючи з 1996 року невірно зроблений розрахунок стажу роботи, а саме: до стажу роботи не зарахований час виховання дитини-інваліда до 16 років. 28 січня 2008 року (а.с.58) позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок стажу роботи, пенсійних виплат та коефіцієнту страхового стажу за попередні 3 роки. Відповідач, листом від 31.01.2008 року відмовив позивачці у перерахунку стажу роботи та пенсійних виплат з тих підстав, що матеріали пенсійної справи, а саме акт від 23.02.1996р. не містить показань двох свідків про фактичний догляд за дитиною-інвалідом до 16 років.
Відповідно до пункту "ж"статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення"право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною –інвалідом віком до 16 років.
Згідно ст.17 вказаного Закону, жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (637-93-п) , час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років встановлюється на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей інвалідів) і вік ( для престарілих і дітей-інвалідів).
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що вимоги позивачки про зарахування до стажу роботи часу догляду за дитиною-інвалідом, перерахунок коефіцієнту страхового стажу та пенсійних виплат є законними та обґрунтованими.
З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді
Мироненко О.В.
Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мороз Л.Л.
Ситников О.Ф.