К-39030/06 Про визнання незаконними дій щодо припинення виплати пенсії - 21.10.2010 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді на постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання незаконними дій щодо припинення виплати пенсії, -

У серпні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання незаконними дій щодо припинення виплати пенсії. Просила визнати незаконним рішення відповідача щодо зупинення з 01 серпня 2006 року виплату призначеної їй пенсії за вислугу років.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограду від 24 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2006 року скасовано постанову Ленінського районного суду м. Кіровограду від 24 жовтня 2006 року та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано розпорядження відповідача від 11 липня 2006 року про припинення виплати пенсії позивачу незаконним та зобов’язано відновити їй виплату пенсії з 01 серпня 2006 року.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2006 року та залишити в силі постанову Ленінського районного суду м. Кіровограду від 24 жовтня 2006 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 з 05 серпня 1977 року працювала в геологорозвідувальних експедиціях на посаді економіста. 23 листопада 2005 року їй призначено пенсію за вислугу років. Розпорядженням від 11 липня 2006 року управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді припинило виплату ОСОБА_3 пенсії за вислугу років з 01 серпня 2006 року у зв’язку з тим, що вона не виконувала робіт, які безпосередньо виконуються в польових умовах працівниками експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад.

Відповідно до пункту "б"частини 1 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах: жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 61 цього Закону.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції помилково виходив з того, що позивач не має права на пенсію за вислугу років, оскільки вона не була безпосередньо зайнята на польових геологорозвідувальних роботах, а тільки сприяла виконанню зазначених робіт.

Із змісту судових рішень вбачається, що відповідач не заперечував періоди роботи ОСОБА_3 у польових умовах та відповідний пільговий стаж, але вважав, що вона не брала участь у польових роботах, а лише сприяла виконанню цих робіт.

Судами встановлено, що позивач працювала з 1977 року по 1988 рік в складі Березівської та Кіровської експедиціях та брала участь у роботах в польових умовах. Відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціального захисту населення України від 15 квітня 1994 року № 01-3/310-02-2 (v_310283-94) критерієм зайнятості працівників у польових умовах є факт одержання ними польового забезпечення або надбавки, яка виплачувалась працівниками при щоденному їх виїзді на об’єкти польових робіт, віддалені на значній відстані від місця базування.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, на підставі досліджених доказів та встановлених обставин, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 має право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "б"частини 1 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки вона була безпосередньо зайнята на польових геологорозвідувальних і пошукових роботах повний робочий день, отримувала польове забезпечення та мала відповідний пільговий стаж.

За таких обставин, висновок апеляційного суду щодо визнання незаконним розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді від 11 липня 2006 року про припинення виплати пенсії позивачу за вислугу років є обґрунтованим та правомірним .

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання незаконними дій щодо припинення виплати пенсії –без змін.