ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
20 жовтня 2010 року м. Київ К-12693/08
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої:
Гончар Л.Я.
Суддів:
Конюшка К.В.
Гордійчук М.П.
Васильченко Н.В.
Бим М.Є.
при секретарі : Лук’яненко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Заступника прокурора міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2008 року у справі за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України по земельних ресурсах до Київської міської ради, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Фінанс" про скасування рішення частково, -
встановила:
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України по земельних ресурсах звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-ФІнанс" про скасування рішення частково.
Прокурор просив суд визнати нечинним та скасування пункту 12 рішення Київської міської ради від 15.04.2004р. №183/1393 (ra0183023-04)
"Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".
Постановою Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2007 року в задоволенні позову Заступника прокурора міста Києва в Інтересах держави в особі Державного комітету України по земельних ресурсах відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2008 року апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України по земельних ресурсах залишено без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2007 року -без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів, Заступник прокурора міста Києва подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
У поданій касаційній скарзі Заступник прокурора міста Києва, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження по справі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 15 квітня 2004 року відповідачем було прийнято рішення №183/1393 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (ra0183023-04)
, відповідно до п.12 якого було затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ "Інвест-Фінанс"для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом на 68 машиномісць та об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Артема,70 у Шевченківському районі міста Києва.
Заступник прокурора міста Києва вважав, що вищезазначене рішення відповідача прийняте з порушенням вимог ст. 39 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про планування і забудову територій"та ст.ст. 18, 23 Закону України "Про планування і забудову територій". Проект відведення земельної ділянки ТОВ "Інвест-Фінанс"відповідними органами не погоджувався, чим було порушено вимоги ч.б ст. 124 Земельного кодексу України та п.2.9. Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві.
Доводи викладені в касаційній скарзі, про те, що предметом спору в даній справі є право користування землею, яке виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства колегією суддів не беруться до уваги. Рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010 (v010p710-10)
№10-рп\2010, положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, з передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження Його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать І земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Таким чином, спірні правовідносини які виникли між сторонами у зв'язку з наданням Київською міською радою у короткострокову оренду ТОВ "Інвест-Фінанс"земельну ділянку є публічно-правовим спором та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що проект відведення земельної ділянки ТОВ "Інвест-Фінанс"погоджено всіма необхідними органами відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2007 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2008 року не встановлено.
Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2008 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.