Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Лиски Т.О.,

Мойсюка М.І., Малиніна В.В., Ситникова О.Ф,

здійснивши за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в

м. Стаханов Луганської області (далі –УПФ) на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до УПФ (третя особа –Головне управління Державного казначейства України в Луганській області) про визнання дій незаконними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Зазначав, що є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належить до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і має право на отримання передбачених статтями 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі – Закон № 796-ХІІ (796-12) ) державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну його здоров’ю.

Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій

не відповідають розмірам, установленим Законом № 796-ХІІ (796-12) , та на відмову УПФ привести їх у відповідність з цим Законом, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його усунути зазначені порушення, здійснивши відповідні перерахунки з 16 липня 2006 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 8 квітня

2008 року позов задоволено частково: позов задоволено частково: дії відповідача визнано протиправними та зобов’язано УПФ здійснити перерахунок призначеної позивачеві пенсію по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком із 16 липня 2007 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено шляхом уточнення дати початку здійснення перерахунку розміру пенсій – з 1 жовтня 2007 року.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення й ухвалити нове –про відмову в задоволенні позову.

Підстави для скасування судових рішень у цій справі відсутні.

У відповідності з частиною четвертою статті 54 Закону 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Рибалко В.В. інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з його участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належить до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями відповідно 54 та 50 Закону № 796-ХІІ (796-12) .

Розрахунок пенсії позивачу здійснено відповідачем виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) (далі – Постанова № 1), який складає 19,91 гривні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що при перерахунку державної пенсії, передбаченої статтею 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню при її обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про держбюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено

постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523 (523-97-п) . Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ

Усупереч положенням статей 54 Закону № 796-ХІІ Кабінет Міністрів України пунктом 2 Постанови № 1 (1-2002-п) установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок розміру пенсії, при тому, що розмір цієї суми не відповідає розміру мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 54 Закону №796-ХІІ, підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про держбюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"(далі – Закон № 1058-ІV (1058-15) ) не може бути перешкодою для застосування цієї величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Інші доводи УПФ щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків судів теж не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні згаданих вище правових норм.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області відхилити і залишити без змін постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року та змінену нею постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили через п’ять днів

після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.