К-39618/09-С Про зобов’язання провести перерахунок додаткової пенсії - 19.10.2010 Прийняття

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України у Таращанському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та про виплату недоплаченої пенсії за касаційною скаргою УПФ України у Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 08 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року,

У червні 2008 року ОСОБА_1 у Таращанському районному суді Київської області пред’явив позов до УПФ України у Таращанському районі Київської області про перерахунок розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та про виплату недоплаченої пенсії.

В обґрунтуванні позовних вимог послався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, і у відповідності до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач виплачував йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) , який є значно меншим розміру, обчисленого відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Просив суд зобов'язати відповідача доплатити йому недоплачені суми додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за 2005-2007 роки в сумі 2585,97 грн.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 08 квітня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року, позов ОСОБА_1 до УПФ України у Таращанському районі Київської області про перерахунок розміру додаткової пенсії задоволено частково.

Зобов’язано УПФ України у Таращанському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 25 лютого 2007 року з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій УПФ України у Таращанському районі Київської області подало касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, та перебуває на обліку в УПФ України у Таращанському районі Київської області.

УПФ України у Таращанському районі Київської області здійснювало виплату ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, з розрахунку 19,91 грн. на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) у той час, коли статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 50 Конституції України визначено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

31 жовтня 2006 року набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (231-16) , в якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розділ 8 вказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорій 1, 2, 3, 4.

Статтею 49 цього розділу визначено, що пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій, у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначаються після виникнення права на державну пенсію.

Починаючи з червня 2004 року мінімальна пенсія за віком в Україні встановлювалася на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі статтею 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум.

Статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) та повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) - є норми прямої дії.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розмір обчисленої відповідачем додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров’ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідає розміру, встановленому статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про перерахунок додаткової пенсії та його дії суперечать вказаним вимогам Конституції України (254к/96-ВР) .

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосували положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено річний строк для звернення до суду за захистом порушеного права, а також наслідки пропуску цього строку, передбачені статтею 100 цього ж Кодексу.

За таких обставин суди правильно частково задовольнили позов

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Таращанського районного суду Київської області від 08 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та про виплату недоплаченої пенсії –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.