Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Суддів

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В.

Мойсюка М.І.

Чумаченко Т.А.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України у Таращанському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії за касаційною скаргою УПФ України у Таращанському районі Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_1 в Таращанському районному суді Київської області пред’явив позов до УПФ України у Таращанському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в порушення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач виплачує йому, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплату до пенсії у розмірах, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою.

Також він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інвалідом 2-ої групи. Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Відповідач відмовив йому у перерахунку вказаних пенсій з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.

Просив зобов’язати УПФ України у Таращанському районі Київської області виплатити суми щомісячних доплат до пенсії у зв’язку з проживанням на території радіоактивного забруднення та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, за 2005-2007 роки в розмірі 21916,48 грн.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 05 травня 2008 року позов ОСОБА_1 до УПФ України у Таращанському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії задоволено частково.

Зобов’язано УПФ України у Таращанському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09 квітня 2007 року, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.

Зобов’язано УПФ України у Таращанському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09 квітня 2007 року, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року апеляційну скаргу УПФ України у Таращанському районі Київської області задоволено частково.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 05 травня 2008 року скасовано.

Адміністративний позов задоволено частково.

Зобов’язано УПФ України у Таращанському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язано УПФ України у Таращанському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції УПФ України у Таращанському районі Київської області подало касаційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову

ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, постійно проживає в м. Тараща Київської області –населеному пункті, який належить до території радіоактивного забруднення, що віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, виходив з того, що позивач одержував передбачену Законом доплату до пенсії в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , які протягом тривалих років не змінювалися і не відповідають розмірам, встановленим законами України.

Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону, з огляду на наступне.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 своєї постанови від 01 листопада 1996 року № 9 (v0009700-96) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Частинами першою та другою статті 39 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, пенсія підвищується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Отже, Законом передбачалася доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, у сумі, кратній мінімальній заробітній платі, що склалася на відповідний період, і не визначена можливість встановлення конкретних сум компенсацій і доплат. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , усупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (який встановив розмір щомісячних допомоги та доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати) установлено конкретні розміри таких допомоги й доплати у твердій грошовій сумі.

Дію положень статті 39 цього Закону було зупинено на 2007 рік в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані неконституційними положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому, апеляційний суд обґрунтовано поклав на УПФ України у Таращанському районі Київської області обов’язок з перерахунку пенсії позивачу саме з 09 липня 2007 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно частково задовольнив вимоги ОСОБА_1 про перерахунок додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю за 2007 рік, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 53 вказаного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Зазначена додаткова пенсія виплачувалася позивачу у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету" (1-2002-п) .

Пунктом 2 цієї постанови всупереч положень статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлені розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який мас вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку додаткової пенсій, передбаченої статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

При визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Тому, правильним є висновок апеляційного суду щодо неприйняття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтею 50 Закону.

Обмежуючи виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 до 31 грудня 2007 року суд апеляційної інстанції вірно врахував, що з 01 січня 2008 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , відповідно до якого з 01 січня 2008 року встановлені інші розміри пенсії та доплат особам, віднесеним до категорії 1, розрахунок яких має проводитися в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також те, що суди не вправі вирішувати спір на майбутнє.

Судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин також правильно застосовані положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено річний строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.