К-19932/10-С Про визнання протиправними дій і акта перевірки - 19.10.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області на постанову господарського суду Кiровоградської областi від 23 жовтня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року у справі № 4/298 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Розкішна" до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, акту та рішення, -

У серпні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Розкішна" звернулося в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними дії посадових осіб відповідача (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5), акт перевірки №480 від 06.06.2007 р. та рішення №4 від 12.06.2007 р. про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка дотримання державної дисципліни цін проведена відповідачем з порушенням чинного законодавства, а висновки зазначені в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Справа № К-19932/10 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою господарського суду Кiровоградської областi від 23 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним рішення відповідача №4 від 12.06.2007 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 206081,68 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Агропромислова компанія "Розкішна" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2007 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області проведена перевірка дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Розкішна" державної дисципліни цін у період з вересня 2006 по 06 червня 2007 року, за результатами якої складений акт №480. В акті зазначено, що перевіркою дотримання підприємством вимог постанови Кабінету міністрів України від 20.02.2006 року № 171 "Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків" (171-2006-п) виявлені порушення на суму 103040 грн. 84 коп. Дане порушення пов’язане з обставинами реалізації цукру відповідно до накладних №1914 від 30.04.2007 року ТОВ АФ "Красногірка" в кількості 10000грн. на суму 24000грн. по ціні 2грн. 40коп. за 1кг з ПДВ замість встановленої мінімальної ціни 2,844грн./кг та видачею цукру в рахунок орендної плати в кількості 96655кг. на суму 79040грн. 84коп. з ПДВ, де застосована ціна 0,818 грн./ кг. замість встановленої мінімальної ціни 2,844грн./ кг.

На Відповідачем винесене рішення від 12.06.2007 року №4 "Про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін", в якому зазначається, що за порушення вимог Законів України "Про ціни і ціноутворення" (507-12) , "Про державні регулювання виробництва і реалізації цукру" (758-14) , постанови Кабінету міністрів України від 20.02.2006 року № 171 "Про заходи щодо Державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків" (171-2006-п) у товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Розкішна" вилучається в доход державного бюджету 206081грн. 68коп.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково послалися на ті обставини, що перевірка проведена поверхово, без дослідження первинних документів, без встановлення строків фактичних розрахунків, суд першої інстанції також зазначив, що встановлений ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" розмір штрафу стягується за рішенням суду.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції.

Згідно обставин справи позивач оскаржує правомірність прийнятого відповідачем рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення ст.9 Закону України ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" в частині додержання державної дисципліни цін щодо вилучення в доход державного бюджету коштів за здійснення реалізації цукру за цінами нижче мінімальних.

Згідно ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів; при цьому встановлюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" передбачено що у разі реалізації цукру за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб’єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку. Рішення про стягнення штрафів приймаються судом за позовами органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням цього Закону (758-14) .

Аналізуючи зміст вищенаведеної законодавчої норми територіальним органам Державної інспекції з контролю за цінами не надано права постановляти рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (758-14) , питання щодо застосування штрафних санкцій та їх стягнення повинно вирішуватися судом.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування і їх посадові особи повинні діяти на підставі та в межах наданих повноважень.

Виходячи з вищенаведеного відповідач прийняв рішення поза межами наданих повноважень, оскільки спеціальним Законом (758-14) не передбачене право відповідача щодо ухвалення рішень про застосування штрафних санкцій.

Оскільки судом першої інстанції рішення відповідача визнане протиправним з інших підстав, то в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з визнанням протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області №4 від 12.06.2007 р. про застосування фінансових санкцій з підстав його ухвалення поза межами наданих повноважень.

В решті рішення суду першої інстанції щодо відмови в частині позовних вимог законне та обґрунтоване і підлягає залишенню без змін..

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми процесуального права, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень в частині підстав визнання протиправним рішення відповідача щодо застосування фінансових санкцій, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області №4 від 12.06.2007 р. про застосування фінансових санкцій з підстав його ухвалення поза межами наданих повноважень. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року скасувати

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2007 року змінити, постанову господарського суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2007 року в частині визнання протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 4 від 12.06.2007 року про застосування фінансових санкцій скасувати, ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення.

Визнати протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 4 від12.06.2007 року про застосування фінансових санкцій з підстав прийняття його поза межами наданих повноважень.