2а-15056/09/11/0170 Про визнання протиправними дій щодо видачі направлень на проведення планової перевірки та проведення планової виїзної перевірки та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - 10.11.2010 Прийняття

головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Сушко Денис Олександрович, посвідчення НОМЕР_2,

головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації Гнєдіна Світлана Олексіївна, посвідчення НОМЕР_3,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 01.04.10 у справі № 2а-15056/09/11/0170

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

головного державного податкового ревізора-інспектора, радника податкової служби 1 рангу Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Сушко Дениса Олександровича (вул. Р. Люксембург, буд. 29, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

головного державного податкового ревізора-інспектора, радника податкової служби 3-рангу Державної податкової адміністрації Гнєдіної Світлани Олексіївни (вул. Р. Люксембург, буд. 29, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

про визнання дій протиправними та скасування рішення,

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2010 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (арк.с.50-58).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки перевірка проводилась на підставах, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством України.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - фізична особа –підприємець ОСОБА_2, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити (арк.с.63,64-69).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом дана невірна оцінка поняттям планової та непланової перевірки, направлення на перевірку підписані неповноважною особою, є протиправними.

В судовому засіданні 10.11.2010 позивач наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній; відповідачі - головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Сушко Денис Олександрович, головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації Гнєдіна Світлана Олексіївна, наполягали на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 10.11.2010, відповідач –Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.86), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з’явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача –Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

24.11.2009 податковими інспекторами Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим на підставі направлень на планову перевірку Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим №5370/23-03 від 13.11.2009 та №5375/23-03 від 13.11.2009 (арк.с.12) та Плану-графіку проведення перевірок об’єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на листопад 2009 року (арк.с.33-34) проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами господарської діяльності, стосовно господарської одиниці, яка використовується позивачем.

За результатами перевірки складено Акт, номер бланку 002725, який підписано без зауважень та заперечень (арк.с.13-14).

Перевіркою встановлено порушення вимог пунктів 9, 13 статті 3 Закону №265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", а саме:

- незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків протягом встановленого строку, а саме Z-звітів №№0116, 0019, 0182, 0184, 0239, 0240.;

- невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 81,22 грн.

На підставі Акту перевірки та згідно з пунктом 4 статті 17, статтею 22 Закону №265 відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0024352303 від 07.12.2009, яким застосовані штрафні санкції на суму 2446,10 грн. (арк.с.15).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 11, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990, статтями 2, 3, 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Порядку застосування фінансових санкцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 (790-2003-п) (далі - Порядок).

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Право на проведення перевірок з контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу та дотримання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) органів державної податкової служби закріплено у статтях 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"і частині першій статті 16 Закону України №265/95-ВР, згідно з якими державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цих Законів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність і правомірність перевірки, здійсненної відповідачем.

Доводи позивача, що в перевірці незаконно прийняли участь працівники Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим безпідставні, оскільки діючим законодавством не встановлена заборона працівникам вищестоящої Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим приймати участь в перевірках, що проводяться підпорядкованими Державними податковими інспекціями на підставі графіку та направлень.

Крім того, наказом голови Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим №588 від 03.11.2006 "Про проведення контрольно-перевірочної роботи у сфері готівкового обігу" та виданим на підставі нього розпорядженням голови Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим №172-р від 10.06.2008 в порядку надання методичної та практичної допомоги, а також для проведення перевірок по контролю за розрахунковими операціями затверджено графіки перевірки, зобов’язано видати направлення на перевірку та направлено фахівців відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим відповідно переліку до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі (арк.с.35-36).

Наказ голови Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим №588 від 03.11.2008 "Про проведення контрольно-перевірочної роботи у сфері готівкового обігу"постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2006 у справі №2а-2082/08/5, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2008, визнано таким, що є чинним, законним та відмовлено у його скасуванні (арк.с.37-42).

Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"передбачено, що місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"визначенням розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункти 9, 13 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР).

Відповідальність за порушення, встановлене актом перевірки, а також повноваження позивача на застосування фінансових санкцій у даному випадку передбачені пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно з яким за порушення вимог законодавства до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема: у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за порушення пункту 13 статті 3, передбачена статтею 22 Закону №265/95-ВР, згідно з якою у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування штрафних санкцій на суму 2446,10 грн. є правомірним.

Доводи позивача спростовуються описом готівкових коштів та товарними чеками (арк.с.25-26).

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції в повній мірі надав правовий аналіз правовідносинам, які склалися між сторонами та підставам для відмови в задоволенні позовних вимог.

У відповідача були наявні підстави для проведення перевірки позивача і ця перевірка проведена з дотриманням вимог діючого законодавства.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.10 у справі № 2а-15056/09/11/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.10 у справі № 2а-15056/09/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.