ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"13" жовтня 2010 р. м. Київ К-49171/09
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Смоковича М.І.,
Гашицького О.В.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в місті Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання перерахувати раніше призначену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу при народженні дитини,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 року ОСОБА_6 пред’явила в суді позов до Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в місті Харкові ради (далі –УПСЗН), Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання перерахувати раніше призначену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу при народженні дитини.
Зазначала, що після народження дітей –доньок ОСОБА_7 –ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 –ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснює догляд за ними, у зв’язку з чим отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу при народженні дитини.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини і виплачується одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, а решта –протягом 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Допомога ж по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до статті 15 цього Закону, виплачується щомісяця у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Вважає, що УПСЗН були недоплачені їй державна допомога при народженні дитини та державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановлених законодавством розмірах.
Посилаючись на наведені обставини, просила суд (з врахуванням уточнених позовних вимог):
Визнати бездіяльність УПСЗН та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації по призначенню допомоги при народженні дітей протиправними.
Стягнути з УПСЗН суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною (ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по травень 2008 року у розмірі 5694 гривні 30 копійок;
стягнути з УПСЗН суму компенсації втрати частини доходів –допомоги по догляду за дитиною (ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з порушенням строків її виплати, за період з січня 2007 року по серпень 2008 року у розмірі 1079 гривень 13 копійок;
зобов’язати УПСЗН призначити одноразову допомогу при народженні дитини (ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4) в сумі кратній 22,6 розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що становить 10463 гривні 80 копійок;
зобов’язати УПСЗН встановити розмір решти суми одноразової допомоги при народженні дитини, що підлягає виплаті на протязі 12 місяців в період з 1 березня 2008 року по 28 лютого 2009 року в розмірі 446 гривень 98 копійок;
стягнути з УПСЗН за період з 1 березня 2008 року по 30 вересня 2008 року суму недоотриманої разової допомоги при народженні дитини (ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4), що підлягає виплаті протягом 12 місяців у розмірі 153 гривні 86 копійок;
зобов’язати УПСЗН призначити та виплачувати допомогу по догляду за дитиною (ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4) до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" –у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
стягнути з УПСЗН суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною (ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4) до досягнення нею трирічного віку за період з листопада 2007 року по жовтень 2008 року у розмірі 4741 гривня 32 копійки;
стягнути з УПСЗН суму компенсації втрати частини доходів –допомоги по догляду за дитиною (ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4) до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з порушенням строків її виплати, за період з листопада 2007 року по серпень 2008 року у розмірі 306 гривень 36 копійок.
Зобов’язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_6 всі вищезазначені виплати.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПСЗН в частині перерахунку на користь позивача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та зобов’язано призначити за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року допомогу по догляду за дитиною –ОСОБА_7, та з 26 листопада по 31 грудня 2007 року допомогу по догляду за дитиною –ОСОБА_8 до досягнення ними трирічного віку у розмірі, встановленому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", а Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації зобов’язано виплатити позивачу зазначені кошти. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_9 посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги за 2007 рік частково, дійшов висновку, що ОСОБА_6 є особою, на яку поширюється дія Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
. Втім, як свідчать матеріали справи, позивач є застрахованою особою, а відтак, підпадає під дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є застрахованою особою, у зв’язку з чим у неї відсутнє право на отримання допомоги відповідно до положень статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", а відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
обов’язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що після народження дітей позивач відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 50 цього ж закону встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.
Частина перша статті 6 передбачає, що загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах та члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
Втім, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" (32-2007-п)
установлено, що в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям з 1 січня призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Зазначена постанова Кабінету міністрів України суперечить статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Відтак, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог до УПСЗН за 2007 рік, та, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, дійшов обґрунтованого висновку, що такі виплати, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
, мають виплачуватися за основним місцем роботи позивача.
Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
до статей 13 та 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року, і, у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону (2811-12)
були виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Оскільки ж положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
неконституційними не визнані та діяли протягом 2008 року, відповідач, не нараховуючи та не виплачуючи допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому частиною першою статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення", діяв відповідно до чинного законодавства та законних інтересів позивача не порушив.
Відтак, УПСЗН в 2008 році правомірно виплачувало позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"з врахуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, його висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.