ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" жовтня 2010 р. м. Київ К-26480/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Смоковича М.І.,
Гашицького О.В.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 вересня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2008 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (далі –УПСЗН) про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня, мотивуючи його тим, що є учасником бойових дій і, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (далі –Закон), має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня. Зазначав, що відповідач ухиляється від виплати йому цих коштів у повному обсязі.
Просив суд визнати протиправними дії УПСЗН щодо виплати разової грошової допомоги у розмірі, меншому, ніж визначено частиною п’ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"за 2007 рік, та стягнути заборгованість по недоотриманій грошовій допомозі до 5 травня за 2007 рік у розмірі 1770 гривень 30 копійок.
Постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 вересня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано протиправними дії УПСЗН по виплаті позивачу грошової допомоги у 2007 році не в повному обсязі та стягнуто недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 1750 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року постанову суду першої інстанції в частині визнання дій УПСЗН протиправними та в частині стягнення на користь позивача недоотриманої щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 1750 гривень скасовано. Зобов’язано УПСЗН нарахувати та здійснити дії щодо виплати ОСОБА_6 різниці між сплаченими сумами щорічної разової грошової допомоги в 2007 році та сумами передбаченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .
В обґрунтування касаційної скарги УПСЗН посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Із матеріалів справи вбачається, що УПСЗН оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині задоволення позову. Однак колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість цих рішень у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій і, відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на щорічну одноразову допомогу до 5-го травня у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позовні вимоги позивача в частині стягнення з УПСЗН недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік.
При цьому, вони виходили з того, що зменшення розміру щорічної допомоги суперечить вимогам Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) визнано неконституційними норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Проте, з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись неможна, виходячи з такого.
Частиною п’ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Втім, звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Посилання судів на рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) , яким визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України 2007 рік" (489-16) , не приймаються судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Проте, як видно з матеріалів справи, відповідачем здійснено виплату щорічної разової допомоги ОСОБА_6 у квітні 2007 року, тобто до визнання неконституційними норм Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) в частині визначення суми виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Оскільки, на час виникнення спірних відносин, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) були чинними, то відповідач діяв у спосіб та в межах своїх повноважень. Отже, у судів попередніх інстанцій не було підстав для визнання неправомірними дій відповідачів та зобов’язання його провести відповідні виплати.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити.
Постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 вересня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня –відмовити.
постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.