Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Суддів

Весельської Т.Ф.

Гашицького О.В.

Мироненка О.В.

Смоковича М.І.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_1 у Березнегуватському районному суді Миколаївської області пред’явила позов до УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2008 року позов ОСОБА_1 до УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії задоволено частково.

Визнано неповажною причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду за захистом порушених прав за 2006 рік і в поновленні зазначеного строку відмовлено.

Зобов’язано УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової соціальної гарантії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року апеляційну скаргу УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області задоволено частково.

Постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2008 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов

ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов’язано УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області нарахувати ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з 12 серпня по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що ОСОБА_1 народилася 12 березня 1945 року і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.

Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" № 3367 (3367-15) від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року ОСОБА_1 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки норма відповідного Закону, якою передбачено це право, була зупинена.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб’єкта владних повноважень є протиправною.

За таких обставин, правильним є висновок про те, що позивач в 2006 році, до 09 липня 2007 року не мала права на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а мала його лише з 10 листопада 2007 року, тобто з урахуванням передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України однорічного строку звернення до суду за захистом порушеного права, та по 31 грудня 2007 року.

Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то апеляційний суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновок апеляційного суду та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.