К-39251/09-С Про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги - 12.10.2010 Прийняття

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (далі –УПСЗН) Болградської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги до 5 травня за касаційною скаргою УПСЗН Болградської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року,

У травні 2008 року ОСОБА_1 в Одеському окружному адміністративному суді пред’явив позов до УПСЗН Болградської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги до 5 травня.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є інвалідом війни 3-ої групи і відповідно до статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі –Закон № 3551) щорічно до 05 травня має право на отримання разової грошової допомоги, як інвалід 3-ї групи у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.

Проте, у період 2005-2007 років така грошова допомога йому була виплачена не в повному обсязі.

Просив стягнути з відповідача на його користь 6927,42 грн. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року позов ОСОБА_1 до УПСЗН Болградської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги до 5 травня задоволено частково.

Визнано неправомірними дії УПСЗН Болградської районної державної адміністрації Одеської області щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня перемоги за 2007 рік не в повному обсязі.

Зобов’язано УПСЗН Болградської районної державної адміністрації Одеської області здійснити виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної разової допомоги до Дня перемоги за 2007 рік в розмірі 2570,42 грн.

В решті вимог відмовлено.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року апеляційну скаргу УПСЗН Болградської районної державної адміністрації Одеської області задоволено частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року змінено.

Виключено з мотивувальної частини постанови посилання на статті 99, 100 КАС України щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з вимогами про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2006 роки.

В іншій частині постанову залишено без зміни.

У касаційній скарзі УПСЗН Болградської районної державної адміністрації Одеської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону № 3551 (3551-12) .

Між тим, на думку колегії суддів, такий висновок зроблений судами з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 3-ї групи.

Статтею 13 Закону № 3551 передбачено, що інвалідам війни 3-ї групи щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.

Однак, Законом України від 23 грудня 2004 року № 2285-ІУ "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) встановлено виплату цієї допомоги в розмірі 250 гривень, Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) встановлено виплату цієї допомоги в розмірі 250 грн., а Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) встановлено виплату цієї допомоги в розмірі 280 грн.

Зазначені Закони України в період з 05 травня по 30 вересня відповідних років, протягом якого позивач міг отримати грошову допомогу, Конституційним Судом України не були визнані неконституційними. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги учасникам бойових дій до 5 травня.

Отже, для вирішення цього спору судам попередніх інстанцій необхідно було визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України (254к/96-ВР) та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними положеннями Законів України щодо Державного бюджету України на 2005-2007 роки фактично змінено положення Закону № 3551 (3551-12) , який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення Законів України щодо Державного бюджету України.

Зазначених обставин та норм матеріального права не врахували суди попередніх інстанцій під час вирішення даного спору, чим порушили правила застосування норм матеріального права, а саме помилково надали перевагу приписам Закону № 3551 (3551-12) .

З огляду на викладене рішення судів першої та другої інстанцій підлягають скасуванню.

Оскільки обставини справи встановлені повно і всебічно, а суди першої та апеляційної інстанцій лише порушили норми матеріального права, тому колегія суддів вважає можливим ухвалити у справі нове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги до 5 травня скасувати та постановити у цій справі нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.