Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г. К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Господарського суду АР Крим від 06.02.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року по справі № 2-5/8669-2006А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Волна"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

Закрите акціонерне товариство "Волна"(далі –позивач, ЗАТ "Волна") звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Євпаторії АР Крим (далі –відповідач, орган податкової служби) від 18.10.2005 року № 0002812301/2.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Господарського суду АР Крим від 06.02.2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.112007 року по справі № 2-5/8669-2006А позов задоволено. Визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення.

Суди мотивували свої рішення тим, що у позивача за результатами господарської діяльності у періодах, що перевірялись був відсутній прибуток, тому ЗАТ "Волна"не повинно було здійснювати перерахування до бюджету.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що за результатами комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "Волна"за період з 01.07.2004 року по 31.03.2005 року на підставі акту перевірки від 18.07.2005 органом податкової служби прийнято податкове повідомлення –рішення від 18.10.2005 року № 0002812301/2 про нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 22223,46 грн., у тому числі 15873,90 грн. –основний платіж, 6349,56 грн. –штрафні санкції.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем абц. 1 ст. 72 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік", п. 1 та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 №405 "Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України і частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році" (405-2004-п) (далі –Постанова № 405), оскільки позивач не відобразив у Декларації та не сплатив до бюджету частини 1 прибутку (доходу) у сумі 15873,90 грн. (15% від чистого прибутку за ІІІ квартал 2004 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік", акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Постановою № 405 (405-2004-п) встановлено, що відрахування частини прибутку (доходу) провадяться: господарськими товариствами та іншими суб’єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), - 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).

Як вбачається з матеріалів справи позивач є акціонерним товариством, акціонерами якого є Управління економіки міської Ради (38% акцій), Громадська організація "Трудовий колектив Закритого акціонерного товариства "Волна"(55% акцій), Фонд державного майна України (7% акцій).

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України від 16.06.1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітним періодом для складання фінансової звітності с календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Згідно звітів фінансової діяльності Закритого акціонерного товариства "Волна"за І півріччя 2004 року та за дев’ять місяців 2004 року (форма №2) розрахованого наростаючим підсумком позивача чистого прибутку не мало, проте мало збитки у розмірі 922 грн.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що ЗАТ "Волна"за результатами господарської діяльності у періодах, що перевірялись був відсутній прибуток, а тому позивач не повинен був здійснювати перерахування до бюджету

Доводи, наведені скаржником, не спростовують зазначених висновків, а тому не приймаються колегією суддів, як підстава для задоволення вимог касаційної скарги.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду АР Крим від 06.02.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.112007 року по справі № 2-5/8669-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .