Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 року

по справі № 22-а-2887/08 (2а-672/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зигзаг Удачі-Україна"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсним та скасування рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зигзаг Удачі-Україна" звернулось до суду з позовною заявою до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним та скасування рішення № 0003292311/0 від 05.10.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3945 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2008 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі; визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ у Харківській області від 05.10.2007 року за №0003292311/0 на суму 3945 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову; визнано недійсним та скасовано рішення Дергачівської МДПІ Харківської області №0003292311/0 від 05.10.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3945 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Державної податкової адміністрації Кіровоградської області проведена перевірка господарської одиниці позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, в результаті якої було виявлено факт надання послуг у сфері грального бізнесу без наявності реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ).

05 жовтня 2007 року відповідачем прийняте оскаржуване рішення № 0003292311/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3945 грн.

Судами також встановлено, що позивач надає послуги у сфері грального бізнесу, в своїй діяльності використовує ігрові автомати, які приводяться до гри без відповідних дій позивача, шляхом отримання коштів за гру через купюроприймач.

Виходячи зі специфіки роботи грального автомату, який використовується позивачем, надання права на гру відбувається без участі людини, гравець самостійно вкидає до автомату монети у національній валюті України, при чому гра не контролюється суб’єктом господарювання, як і отримання виграшу, тобто оператор (обслуговуючий персонал) не може впливати на процес надання послуги.

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 07 лютого 2001 р. (121-2001-п) у п. 6 Додатку до неї встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

При цьому, п. 2 даної Постанови (121-2001-п) передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 01 липня 12001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 01 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Абзацом 2 п. 1 вказаної постанови (121-2001-п) передбачено, що до настання зазначених строків суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Але "Порядком реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", затвердженим наказом ДПА України № 614 від 01 грудня 2000 року (z0105-01) , не встановлений порядок реєстрації розрахункових операцій гральних автоматів, які приймають в оплату за участь у грі платіжні засоби у валюті України - монети, що унеможливлює законне використанні розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 8 Закону № 265/95-ВР порядок ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій встановлюється ДПА України. Даний порядок застосування РК і КОРО у випадку використання гральних автоматів, що самостійно приймають ставки й виплачують виграш у валюті України на час здійснення спірних правовідносин відсутній, а позивач, як господарюючий суб'єкт, не має права встановлювати порядок ведення зазначених книг самостійно.

Податковий орган, застосовуючи штрафні санкції до позивача, в порушення ст. 8 Закону № 265/95-ВР не довів, які саме розрахункові документи встановленої форми повинні видаватись автоматами з монетоприймачами.

За таких обставин, з посиланням на ст. 19 Конституції України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, щодо неправомірності застосування до позивача штрафної санкції, а відтак щодо наявності підстав для задоволення позову про скасування спірного рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 року по справі № 22-а-2887/08 (2а-672/08) залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.