Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,

ОСОБА_6 подано позов до Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2007 рік.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначила, що є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а тому за правилами статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право на щорічну допомогу на оздоровлення. Посилаючись на те, що розмір виплаченої їй у 2004-2007 роках допомоги не відповідає розміру, встановленому вказаною статтею, позивач просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої компенсації на оздоровлення.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 12 червня 2008 року, позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року скасовано постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 12 червня 2008 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково: зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою на нього, в якій просив його скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, справу направити на новий судовий розгляд.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій –без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно із ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Суд апеляційної інстанцій при розгляді даної справи дійшов правильного висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення у 2007 році відповідач повинен був керуватися ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилання скаржника на п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"не приймаються колегією суддів, оскільки зупинення статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином дії відповідача є незаконними, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги –17 липня 2007 року - ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"була діюча, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.