К-20701/09-С Про перерахунок та стягнення заборгованості з допомоги по догляду за дитиною - 07.10.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2009 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа –Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про перерахунок та стягнення заборгованості по допомозі по догляду за дитиною,-

2 грудня 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) ) вона як мати малолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в меншому розмірі, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12) , просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління раці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради здійснити ОСОБА_6 перерахунок та виплату 894,69 гривень за рахунок коштів Державного бюджету України державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 15 Закону № 2811-ХІІ у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попереднійх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6, маючи сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, здійснює за ним нагляд і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статтею 15 Закону №2811-ХІІ.

Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.

Частиною першою статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною

вказаного віку включно. Статтею 15 цього ж Закону встановлено розмір допомоги, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7, 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(далі – Закон № 489-V (489-16) ) зупинено на 2007 рік дію, зокрема статті 15 Закону № 2811-ХІІ і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ (2811-12) визнано такими, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня –у розмірі 463 грн., з 1 жовтня – 470 гривень.

Отже, спірні відносини з 1 січня по 9 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої статті 71 Закону № 489-V, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року – до статті 15 Закону № 2811-ХІІ.

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми" (1751-2001-п) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811 –Х11 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Пунктом 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"було викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) викладено в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) у період з січня по вересень 2008 року такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) не визнавались.

Отже, з 01.01.2008 року позивач не мала права на отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірах, встановлених статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"у зв’язку із дією положень пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

За таких обставин суди обґрунтовано виходили з того, що з 01.01.2008 року позивач має право щомісячно отримувати допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України № 2811-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 КАС підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління раці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради залишити без задоволення, а постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2009 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року –без змін.