К-55848/09-С Про перерахунок та стягнення заборгованості з допомоги по догляду за дитиною - 07.10.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2009 року і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради про перерахунок та стягнення заборгованості по допомозі по догляду за дитиною,-

14 листопада 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) ) вона як мати малолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в меншому розмірі, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12) , просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради призначити ОСОБА_6 щомісячну допомогу догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України № 2811-ХІІ з серпня 2007 року по грудень 2007 року у розмірі 1946,46 гривень. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради на користь позивача судові витрати у розмірі 19,46 гривень.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради виплатити на користь ОСОБА_6 суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України № 2811-ХІІ з серпня 2007 року до 14 листопада 2007 року у розмірі 1946,46 гривень і судового збору у сумі 19,46 гривень та в цій частині прийнято нову постанову. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_6 недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14.11.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 15 Закону України № 2811-ХІІ у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом для дітей віком до 6 років на час її виплати у період листопад-грудень 2007 року. Стягнуто з місцевого бюджету на користь ОСОБА_6 судовий збір у сумі 3,40 гривень. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попереднійх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6, маючи доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, здійснює за нею нагляд і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статтею 15 Закону №2811-ХІІ.

Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.

Частиною першою статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною

вказаного віку включно. Статтею 15 цього ж Закону встановлено розмір допомоги, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7, 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(далі – Закон № 489-V (489-16) ) зупинено на 2007 рік дію, зокрема статті 15 Закону № 2811-ХІІ і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ (2811-12) визнано такими, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня –у розмірі 463 грн., з 1 жовтня – 470 гривень.

Отже, спірні відносини з 1 січня по 9 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої статті 71 Закону № 489-V, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року – до статті 15 Закону № 2811-ХІІ.

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми" (1751-2001-п) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради виплатити на користь ОСОБА_6 суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України № 2811-ХІІ з серпня 2007 року до 14 листопада 2007 року у розмірі 1946,46 гривень і судового збору у сумі 19,46 гривень та ухвалюючи в цій частині нове рішення про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_6 недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14.11.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 15 Закону України № 2811-ХІІ у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом для дітей віком до 6 років, апеляційний суд виходив з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правомірним є висновок суду щодо застосування річного строку для звернення до суду у кожному випадку порушення права позивачки, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивачки на отримання підвищення до пенсії.

Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (2747-15) .

За таких обставин суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811 –Х11 (2811-12) з 14.11.2007 року по 31.12.2007 року.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та

апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і

процесуального права при ухваленні судових рішень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 КАС підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2009 року у не скасованій частині і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2009 року –без змін.