2-31/10715-2006А Про скасування податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 06.10.2010 Прийняття

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.2007

у справі №2-31/10715-2006А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.2007, позов ТОВ "Зерновий термінал "АБС"задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Керченської МДПІ в АР Крим від 18.01.2006 №00000223-4/0, від 17.02.2006 №00000223-4/1 та від 05.05.2006 №00000223-4/2 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 294670 грн., стягнуто з державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи в сумі 6000 грн., в частині вимог про стягнення витрат на правовому допомогу у сумі 2000 грн. відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Зерновий термінал "АБС"з питань обґрунтованості заявленої до відшкодування з держбюджету України суми податку на додану вартість за жовтень 2005 року (по операціям здійсненим у вересні 2005року), за наслідками якої складено акт №4/23-4/32316183/2 від 10.01.2006.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00000223-4/0 від 18.01.06 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року у розмірі 294670грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати визначеного зобов’язання.

Підставою для зменшення відповідачем за спірним податковим повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 294670 грн. стали висновки акта перевірки про необґрунтоване коригування позивачем податкових зобов'язань за вересень 2005 року, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань позивача у розмірі 228833 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними податкової декларації з ПДВ за вересень 2005 року позивачем відповідно до п.4.5 ст. 4 закону України "Про податок на додану вартість"проведено коригування податкових зобов'язань, та відображено зі знаком "мінус"суму 228833грн.

Коригування здійснено позивачем по операціям повернення раніше отриманої передоплати від ТОВ "Поле-Порт"за договором №001/05 від 11.01.2005, предметом якого є передача позивачем у власність покупця - ТОВ "Поле-Порт"сільськогосподарської продукції.

З огляду на те, що позивачем була отримана передоплата за договором на поставку пшениці в сумі 1950500,00 грн., податок на додану вартість по отриманій передоплаті включений в податкові зобов'язання відповідного періоду, однак, у вересні 2005 року частина цієї суми у розмірі 1373000 грн. була повернута покупцю у зв'язку із розірванням за його ініціативою протоколу узгодження, згідно додаткової угоди №1 від 04.04.2005, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що у позивача відсутній об'єкт оподаткування, у зв'язку з чим коригування податкового зобов'язання на суму поверненої передоплати є обґрунтованим.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 4507,12 грн. з послуг перевалки зерна нерезиденту –компанії LLC"США за контрактом від 12.02.2004 №010/04, у зв’язку з не підтвердження включення у вартість послуги ПДВ, то судами попередніх інстанцій встановлено, що такі висновки є необґрунтованими.

Включення до ціни послуги з перевалки однієї метричної тони сільськогосподарської продукції за контрактом №010/04 від 12.02.2004 податку на додану вартість підтверджується документально, зокрема актом прийому-передачі виконаних робіт від 12.09.2005 та податковою накладною №35 від 02.09.2005, де зазначена вартість послуги без ПДВ, у зв’язку з чим по даній операції податок на додану вартість позивачем обчислений вірно, а, отже, підстав для визначення податкового зобов'язання на суму 4507,12 грн. не вбачається.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановилено, що згідно розділу 1 контракту від 30.08.2005 №MW-30-08/05 укладеного позивачем з нерезидентом –компанією LLC"США, предметом якого є купівля-продаж пшениці на умовах СРТ –Керченський морський рибний порт, вартість однієї метричної тони пшениці становить 100 дол.США, при цьому, згідно розділу 2 цього контракту витрати, пов’язані із доставкою товарів в порт, збереженням, перевалкою вантажу в порту, експортним оформлення, а також оплата митних процедур і фумігації, проводиться за рахунок продавця.

Згідно з п.1.14 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість"супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Відповідно до п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка податку складає "0"відсотків до бази оподаткування.

При цьому, згідно з п.6.5 ст.6 цього Закону встановлено, що місцем поставки послуг у сфері діяльності, допоміжної транспортної, такої як навантаження, відвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування), вважається місце, де фактично надаються такі послуги.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, що при експорті зерна за контрактом з нерезидентом позивачем виконані послуги по відвантаженню на експорт зерна, які є супутніми послугами, і повинні обкладатися податком відповідно до п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"за нульовою ставкою, а, отже, відповідачем неправомірно застосовано до даної операції ПДВ за ставкою 20% до послуг наданих позивачем, які є супутніми послугами, є правильними.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Враховуючи, що Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) визначено підстави за наявності яких не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, а саме не підтвердження їх податковими накладними, то за встановлення факту наявності таких податкових накладних та надання їх відповідачу на момент перевірки, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для висновку про завищення позивачем у вересні 2005 року податкового кредиту на суму 48200 грн., є правильними.

Зазначені висновки судів попередніх інстанцій, узгоджуються з висновком судово-бухгалтерської експертизи №49 від 08.12.2006.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.