10/175-на Про скасування рішень щодо застосування штрафних санкцій - 06.10.2010 Прийняття

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2007 позов ТОВ "Браво" задоволено. Скасовано прийняті ДПІ у м.Хмельницькому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.01.2007 №0012962303/0/83, №0012972303/0/84.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2007 скасовано постанову Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2007 та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення державної податкової інспекції у м.Хмельницьком №0012972303/0/84 від 17.01.2007 про застосування до ТОВ "Браво"штрафних (фінансових) санкцій на суму 3480,70 грн. в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

27.12.2006 відповідачем було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ "Браво", на його об’єктах, розташованих по вул. Свободи, 1-а в місті Хмельницькому.

За наслідками перевірки складено акт №22010956/2302/879/232 від 27.12.2006, яким зафіксовано порушення п.п.1, 2, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на підставі якого прийнято оскаржуване рішення №0012972303/0/84 від 17.01.2007 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 3480,70 грн., а також акт №22010955/2302/879/232 від 27.12.2006, яким зафіксовано порушення п.п. 9, 11 ст. 3 вказаного Закону, який став підставою для прийняття рішення №0012972303/0/83 від 17.01.2007 про застосування до ТОВ "Браво"штрафних (фінансових) санкцій на суму 425 грн.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частиною 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений в пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з частиною 7 цієї статті позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених, зокрема, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом (частина 8 цієї статті).

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що у разі порушення відповідачем приписів ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", суб’єкт підприємницької діяльності має право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, чим позивач не скористався, визнавши проведення перевірки правомірною, та правильно скасував рішення суду першої інстанції в цій частині.

Разом з тим, не можна погодитись з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення №0012972303/0/84 від 17.01.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3480,70 грн., за не видання касового чеку та пов’язаних з цим розрахункових операцій, з тих підстав, що така невидача була пов’язана з передоплатою замовлення та внесенням до каси отримувачем послуг виключно завдатку у сумі 610 грн., а не повної вартості покупки (наданих послуг).

Відповідно до абзацу четвертого ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"розрахункова операція –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці п’ятнадцятому цієї статті визначенням розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року №614 (z0105-01) , зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 (z0105-01) ) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) –це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов’язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року №614 (z0105-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції 5 лютого 2001 року за №107/5298 (z0107-01) (далі - Порядок), передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Пунктом 4.5 названого Порядку (z0107-01) встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій "службове внесення"та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (п.п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Відповідальність за невиконання зазначеного обов’язку передбачена п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у вигляді фінансової санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Із прийняттям працівником позивача передоплати попереднього замовлення між Підприємством і замовником фактично було укладено угоду щодо надання послуги та здійснено реалізацію останньої, тому отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його замовнику.

Крім того, п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"встановлено обов’язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Оскільки позивачем не були дотримані вимоги п.п.1, 2, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції у сумі 3480,70 грн. за рішенням №0012972303/0/84 від 17.01.2007.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог скасуванню, в іншій частині –залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2007 в частині визнання неправомірним та скасування рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0012972303/0/84 від 17.01.2007 про застосування до ТОВ "Браво"штрафних (фінансових) санкцій на суму 3480,70 грн. скасувати, в цій частині позову відмовити.

В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.