К-25413/08-С Про перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 06.10.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення моральної шкоди, -

У травні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати вказаної допомоги у сумі 4 257,83 грн. за 2007 рік.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2008 року позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області неправомірними та стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 4 257,83 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року це судове рішення в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_7 суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по 09 липня 2007 року в сумі 2 209,88 грн. –скасовано та у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

В решті судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .

Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня – 434,00 гривень, з 01 квітня –463,00 гривень, з 01 жовтня –470,00 гривень.

Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Виходячи з наведеного, є всі підстави вважати, що з 09 липня 2007 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватись у встановлених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"розмірах, а тому дії відповідача щодо здійснення виплати зазначеної допомоги у розмірах, які відрізняються від передбачених цим Законом, є неправомірними.

Однак встановивши ці обставини і дійшовши правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, суд першої інстанції допустив помилку, визнавши неправомірними дії відповідача, які були вчинені протягом січня-червня 2007 року та стягнувши з нього певну суму допомоги за вказаний період.

При цьому суд не врахував, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, у період до дня набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) відповідні положення законодавства, які регулювали питання виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку були чинними, а відтак відповідач при нарахуванні і виплаті позивачу цієї допомоги діяв правомірно.

Однак наведені обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до ухвалення частково незаконного рішення.

Зазначені помилки були виправлені судом апеляційної інстанції, який скасував постанову місцевого суду у вказаній частині та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Доводи касаційних скарг зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскаржуване рішення апеляційного суду, а також рішення суду першої інстанції в частині, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року та постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2008 року в частині, яка залишена без змін зазначеною постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року, залишити без змін.