Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Малиніна В.В.,

Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання неправомірними дій, стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі у 2008 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахування суми допомоги у розмірі прожиткового мінімуму та відшкодування моральної шкоди, -

У січні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати неправомірною дії Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу в сумі 4340,90 грн. за період з 01 січня по 30 листопада 2008 року.

Крім того, позивач просила зобов’язати відповідача здійснювати і в майбутньому нарахування і виплату вказаної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на її користь 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати зазначені судові рішення з підстав порушення ними норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня –526,00 гривень, з 01 квітня –538,00 гривень, з 01 липня –540,00 гривень, та з 01 жовтня –557,00 гривень.

Проте вказаним законом частина перша статті 15 та пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) були змінені. Так, згідно нової редакції частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У відповідності до змін, внесених до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) не визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у 2008 році відповідач при здійсненні виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до чинного на той час законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його дій неправомірними і, як наслідок, покладення на нього обов’язку здійснити виплату певних сум.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.