К-7899/10-С Про зобов’язання здійснити перерахунок доплати до пенсії - 05.10.2010 Прийняття

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року,

У липні 2008 року ОСОБА_6 пред’явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області (далі –УПФ) про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії згідно статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що в порушення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач виплачує їй, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, підвищення пенсії у розмірах, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою.

Просила суд зобов’язати УПФ провести перерахунок доплати згідно статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з 1 липня 2007 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано дії УПФ протиправними та зобов’язано провести перерахунок доплати до пенсії позивачу згідно статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати з 9 липня 2007 року в сумі 440 гривень щомісячно, з 1 жовтня 2008 року –460 гривень щомісячно, на весь період, коли така доплата буде передбачена чинним законодавством.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року постанову суду першої інстанції змінено в частині визначення строку виплати доплати до пенсії, зобов’язано УПФ провести її перерахунок відповідно до вимог статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"виходячи з розміру мінімальної заробітної плати з 9 липня 2007 року в сумі 440 гривень, з 1 жовтня 2007 року –460 гривень.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є непрацюючим пенсіонером, яка постійно проживає в АДРЕСА_1 –населеному пункті, що належить до території радіоактивного забруднення, яку віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач одержувала передбачену Законом (796-12) доплату до пенсії в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , яка протягом тривалих років не змінювалася і не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

Зазначений висновок судів відповідає вимогам закону, з огляду на наступне.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року № 9 (v0009700-96) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції (254к/96-ВР) , так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Частинами 1 та 2 статті 39 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, пенсія підвищується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Отже, Законом передбачалася доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, у сумі, кратній мінімальній заробітній платі, що склалася на відповідний період, і не визначена можливість встановлення конкретних сум компенсацій і доплат. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , усупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (який встановив розмір щомісячних допомоги та доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати) установлено конкретні розміри таких допомоги й доплати у твердій грошовій сумі.

Дію положень статті 39 цього Закону було зупинено на 2007 рік в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) . Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані неконституційними положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, суди обґрунтовано поклали на УПФ обов’язок з перерахунку пенсії позивача, а суд апеляційної інстанції вірно змінив постанову суду першої інстанції в частині періоду перерахунку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, в незміненій частині, та рішення апеляційного суду є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2008 року, в незміненій частині, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року –без змін.