ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" жовтня 2010 р. м. Київ К-7534/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Мороз Л.Л.,
Мироненка О.В.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2008 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради (далі –УПСЗН) про стягнення (з урахуванням уточнених позовних вимог) недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 –2007 роки, посилаючись, що йому, як інваліду ІІ групи, належить до виплати щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 5 червня 2008 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з УПСЗН на користь позивача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2005 по 2007 рік в сумі 4013 гривень 3 копійки.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року постанова суду першої інстанції скасована, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування прийнятого ним рішення і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії та інвалідом ІІ групи.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам ІІ групи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати, відповідно до частини 7 цієї статті, визначається на момент її виплати.
Суд апеляційної інстанції вірно застосував до спірних правовідносин наслідки пропущення річного строку звернення до суду за захистом порушених прав, передбачені статтею 100 КАС України щодо перерахунку підвищення пенсії у 2005 –2006 роках, оскільки на цьому наполягав відповідач, а позивач не надав доказів поважності причини його пропущення.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що оскільки, виплата позивачу допомоги на оздоровлення у 2007 році відбулася до 9 липня 2007 року, то правовідносини між ним та відповідачем повинні були регулюватися діючою на той час постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п)
.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з такого.
Відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
дію абзацу сьомого частини четвертої статті 48 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
зупинення дії абзацу сьомого частини четвертої статті 48, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали та, виходячи з загального пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, УПСЗН з 9 липня 2007 року повинно було перерахувати та доплатити позивачу недоотриману різницю щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру трьох мінімальних заробітних плат, а з 15 серпня 2007 року (інвалід ІІ групи) з розміру п’яти мінімальних заробітних плат.
Крім того, нормою, статті 62 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено встановлення Кабінетом Міністрів України порядку застосування цього Закону (796-12)
, а не розмірів компенсацій виплат. Зазначеним Законом Кабінет Міністрів України не уповноважено зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги та змінювати розмір допомог на оздоровлення, встановлені Законом (796-12)
.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 5 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради перерахувати ОСОБА_6 недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення у 2007 році, виходячи з розміру, встановленого статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.