ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2011 року м. Київ К-21583/09
( Додатково див. ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (rs3747399) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В.,
Харченка В.В.
розглянувши у порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року у справі №2а-32291/08/0570 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про зобов’язання провести перерахунок пенсії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року, позов задоволено. Визнано дії протиправними та зобов'язано відповідача здійснити з 01.10.2008 року перерахунок пенсії позивачу за інвалідністю відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, позивач віднесений до першої категорії як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням, є інвалідом ІІ групи, і має право на основну та додаткову пенсію.
19.09.2008 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області з заявою про перерахунок пенсій у розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , але отримав відмову.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (1058-15) № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 (1058-15) передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (1058-15) .
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розділ 8 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п.п. 12,13,14,15,17 п. 28 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) з 1 січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) п.п. 12, 13, 14, 15, 17 п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними). Тому перерахунок пенсії позивачу повинен розраховуватися із розмірів, передбачених ст. 50, 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи не може бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що для позивача, як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених вище розмірів.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим