Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого – Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мороз Л.Л., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання розпорядження неправомірним, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2010 року,

У липні 2004 року позивачі звернулися до суду з позовом до Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому, після уточнення позовних вимог, просили суд визнати неправомірним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 1358 від 17 травня 2004 року "Про скасування розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради № 2994 від 25 листопада 2003 року"

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що оскаржуване рішення є протиправним та суперечить діючому законодавству, порушує їх права та законні інтереси щодо користування приватною власністю. Просили суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11 березня 2005 року позовні вимоги задоволено, розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 1358 від 17 травня 2004 року визнано неправомірним.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2010 року скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 11 березня 2005 року. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник позивачів, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити без зміни рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право власності №№ 028376; 028377 від 02 грудня 2003 року на 67/150 та 50/150 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Вказані частини домоволодіння разом складають приміщення магазину площею 249,8 кв.м. Зазначені свідоцтва про право власності були видані на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради № 2994 від 25 листопада 2003 року.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради № 2994 від 25 листопада 2003 року було затверджено акт державної технічної комісії від 13 жовтня 2003 року про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією об'єкту, а саме: приміщень домоволодінні по АДРЕСА_1, під магазин; зазначено, що об'єкт вважається прийнятим в експлуатацію, загальною площею 249,8 кв.м.

Однак, 29 квітня 2004 року на зазначене розпорядження №2994 від 25 листопада 2003 року був поданий протест прокурора № 467.

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням та виконанням законів при виявленні порушень закону прокурор в межах своєї компетенції має право вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень (п.2 ч.2 ст. 20 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру"протест на акт, що суперечить закону, виноситься прокурором, або заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

За результатами розгляду протесту прокурора, враховуючи, що оскаржуване розпорядження прийнято всупереч положень рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10 вересня 2003 року № 505 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 16 серпня 2001року за № 570 "Про дозвіл ТОВ "Мрія" на реконструкцію та будівництво ринку "Старокінний", розпорядженням Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради № 1358 від 17 травня 2004 року було скасовано розпорядження відповідача № 2994 від 25 листопада 2003 року.

На підставі свідоцтва про право власності від 05 жовтня 2000 року ТОВ "Мрія"на праві приватної власності належать будівлі та споруди цілісного майнового комплексу ринку "Старокінний". Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 570 від 16 серпня 2001 року "Про дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія"на реконструкцію та будівництво ринку "Старокінний"- ТОВ "Мрія"визнано замовником з реконструкції ринку "Старокінний"в межах вулиць Скісної, Розкидайлівської, провулка Старокінного (Наришкіна), вулиці Колонтаївської та зобов'язано за рахунок власних коштів здійснити відселення громадян (винесення підприємств та організацій), які мешкають (розташовані) у кварталах реконструкції ринку "Старокінний"і знесення відселених жилих будинків і нежитлових споруд.

Таким чином, свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення магазину по вулиці Скісна 7 в місті Одесі були видані позивачам після прийняття рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 505 від 10 вересня 2003 року "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 16 серпня 2001 року за № 570 "Про дозвіл ТОВ "Мрія"на реконструкцію та будівництво ринку "Старокінний". З огляду на що, дії позивачів по реконструкції квартири у нежитлове приміщення є протиправними а розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради № 2994 від 25 листопада 2003 року про введення в експлуатацію реконструкції домоволодіння позивачів є неправомірним.

За таких обставин, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради № 2994 від 25 листопада 2003 року прийнято всупереч встановлених обмежень, зазначених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 505 від 10 вересня 2003 року, у зв'язку з чим розпорядження № 1358 від 17 травня 2004 року про його скасування є прийнятим на законних підставах.

З огляду на викладене, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2010 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.