Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної державної адміністрації на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010р. по справі № 2-а-762/10/1670

за позовом ОСОБА_1 ' Список ' ' Текст '

до Новосанжарської районної державної адміністрації, Полтавської обласної державної адміністрації ' Текст ' треті особи Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, Державне казначейство України, Територіальна державна інспекція праці у Полтавській області, Заступник начальника відділу фінансово - господарського забезпечення Новосанжарської районної державної адміністрації Шуліпа С. А.

про визнання неправоміірними дій, зобов'язання провести нарахування середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, надбавки зарахування стажу та відшкодування моральної шкоди,

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Новосанжарської районної державної адміністрації, Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи- Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, Державне казначейство України, Територіальна державна інспекція праці у Полтавській області, заступник начальника відділу фінансово-господарського забезпечення Новосанжарської районної державної адміністрації Шуліпа С.А. про визнання неправомірними дій, зобов"язання провести нарахування середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, надбавки зарахування стажу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність Новосанжарської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп. (дев’яносто чотири тисячі двісті сорок дві гривні вісімдесят шість копійок).

Зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп. (дев’яносто чотири тисячі двісті сорок дві гривні вісімдесят шість копійок).

Зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію відновити особистий рахунок за № 1 ОСОБА_1 по нарахуванню заробітної плати із 27 вересня 2008 року та внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку, щодо нарахування сум заробітної плати із 27 вересня 2008 року по 29 березня 2010 року по особовому рахунку №1.

Зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію закрити особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 по заробітній платі.

Зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію провести утримання відповідних податків і зборів до цільових фондів та подати уточнену звітність по даних персоніфікованого обліку до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі за 2008-2009 роки із врахуванням донарахованих сум за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року.

Зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію час вимушеного прогулу ОСОБА_1 із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року зарахувати до загального, спеціального та стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку.

Зобов’язано Полтавську обласну державну адміністрацію включити суму заробітку ОСОБА_1 в розмірі 94242 грн. 86 коп. за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року до кошторису витрат Новосанжарської районної державної адміністрації.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з"ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору.

Вирішуючи справу по суті та постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема відповідачем у попередньому судовому засіданні було заявлено клопотання щодо залучення до участі у справі начальника відділу фінансово-господарського забезпечення Новосанжарської райдержадміністрації Трохи М.М. для надання відповідних пояснень по суті справи. Клопотання судом було задоволено і визнано явку начальника фінансово-господарського забезпечення Новосанжарської райдержадміністрації Трохи М.М. обов"язковою, але при розгляді справи жодних пояснень з боку представників райдержадміністрації отримано не було, що стало причиною того, що суд першої інстанції неповно з"ясував обставини, що мають значення для вирішення цієї справи по суті, чим порушено вимоги ст. 11 КАС України.

Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що розпорядженням Президента України від 30.05.2008 року №185/2008-рп "Про відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області" (185/2008-рп) , що було підставою для звільнення, не скасовано, а тому період з 27.09.2008 року по 17.12.2009 року не визнаний органом, що розглядав трудовий спір, часом вимушеного прогулу, чим порушені вимоги ст. 235 КЗпП України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Президента України № 680/2005-рп від 12 березня 2005 року (680/2005-рп) "Про призначення ОСОБА_1 головою Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області" позивача призначено головою Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області.

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 15.03.2005 року він призначений на посаду голови Новосанжарської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Президента України № 680/2005-рп від 12 березня 2005 року (680/2005-рп) та розпорядження голови районної державної адміністрації від 15.03.2005 року № 116.

15.03.2005 року позивачу присвоєно сьомий ранг державного службовця (З категорія) та ним прийнята присяга державного службовця, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1

08.10.2007 року дванадцята сесія Новосанжарської районної ради Полтавської області п'ятого скликання прийняла рішення про висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації.

На підставі даного рішення сесії, розпорядженням Президента України від 30.05.2008 року № 185/2008 (185/2008-рп) рп "Про відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області" у відповідності до частини 10 статті 118 Конституції України прийнято відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1

Розпорядженням голови Новосанжарської районної державної адміністрації від 26.09.2008 року № 100-к "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 06.06.2008 № 62-к "Про припинення повноважень голови районної державної адміністрації", виданим виконуючим обов'язки голови РДА Куць В., припинено виконання повноважень голови Новосанжарської районної державної адміністрації відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1, позивачем припинено виконання повноважень голови Новосанжарської районної державної адміністрації 26.09.2008 року.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29.10.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської районної ради про скасування рішення визнано незаконним та скасовано рішення дванадцятої сесії Новосанжарської районної ради Полтавської області п'ятого скликання від 08 жовтня 1007 року "Про висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 року дане судове рішення скасовано та винесено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № к-15472/09 від 24.11.2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 року скасовано, а постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29.10.2008 року залишено в силі.

На підставі даного рішення Вищого адміністративного суду України від 24.11.2009 року Президентом України видано розпорядження № 260/2009-рп від 16.12.2009 року "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1".

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 18.12.2009 року позивача поновлено на посаді голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області з 27 вересня 2008 року.

Разом з тим, за період із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року позивачу не нараховано та не виплачено середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, що стало підставою для його звернення до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими та законними, порушення його прав відповідачем в частині позовних вимог повністю знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доведені відповідними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 8 статті 34 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2009 року залишено в силі рішення Новосанжарського районного суду від 29.01.2008 року, яким визнано незаконним та скасовано рішення дванадцятої сесії Новосанжарської районної ради Полтавської області п'ятого скликання від 08 жовтня 1007 року "Про висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1".

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України, набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, ухвала суду касаційної інстанції, постановлена за результатами судового розгляду, предметом якої було законність рішення, що стало підставою для прийняття відставки позивача, набрала законної сили 24.11.2009 року.

Згідно із статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Виходячи з принципу юридичної визначеності, що є складовою принципу верховенства права, остаточне рішення суду не може піддаватися сумніву.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що законні підстави для відставки позивача були відсутні, що також підтверджується розпорядженням Президента України № 260/2009-рп від 16.12.2009 року (260/2009-рп) "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1", яким позивача поновлено на посаді.

Відповідно до частини 1, 2 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із наданим представником відповідача Новосанжарської районної державної адміністрації у судове засідання розрахунком виплати заборгованості із заробітної плати за період з 29.09.2008 року по 17.12.2009 року, який не заперечується позивачем, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача складає 94242 грн. 86 коп.

Як встановлено судом першої інстанції, на звернення про роз'яснення до Головного управління Державної служби України листом Головного управління Державної служби України № 837/12-10 від 11.02.2010 року (вх. № З-05/25 від 19.02.2010 року) Новосанжарській районній державній адміністрації роз'яснено, що ОСОБА_1 має бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.09.2008 року по 17.12.2009 року та зазначений період має бути зараховано до стажу державної служби.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.03.2010 року № 43/06/186-10 (вх. № З-16/60 від 13.03.2010 року) Новосанжарську районну державну адміністрацію повідомлено, що час вимушеного прогулу включається до загального, спеціального та стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов’язання Новосанжарську районну державну адміністрацію провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп. та час вимушеного прогулу ОСОБА_1 зарахувати до загального, спеціального та стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку.

Крім цього, колегія суддів вважає обґрунтованим вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача щодо визнання неправомірною бездіяльності Новосанжарської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп.

З огляду на викладене, та враховуючи неможливість вчинення зазначених дій без внесення змін до особового рахунку позивача та подання уточненої звітності по даних персоніфікованого обліку до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі, суд першої інстанції обгрунтовано зобов'язав Новосанжарську районну державну адміністрацію відновити особистий рахунок за № 1 ОСОБА_1 по нарахуванню заробітної плати із 27 вересня 2008 року та внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку, щодо нарахування сум заробітної плати із 27 вересня 2008 року по 29 березня 2010 року по особовому рахунку №1, закрити особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 по заробітній платі, який було відкрито після його поновлення на посаді, а також провести утримання відповідних податків і зборів до цільових фондів та подати уточнену звітність по даних персоніфікованого обліку до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі за 2008-2009 роки із врахуванням донарахованих сум за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Полтавську обласну державну адміністрацію включити суму заробітку ОСОБА_1 в розмірі 94242 грн. 86 коп. за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року до кошторису витрат Новосанжарської районної державної адміністрації, які суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, що у кошторисах установи на 2008-2009 роки були заплановані витрати на виплату заробітної плати позивачу, зазначені кошти витрачено на преміювання працівників Новосанжарської районної державної адміністрації.

Новосанжарська районна державна адміністрація звернулась до Полтавської обласної державної адміністрації листом від 15.01.2010 року № З-05/14 з проханням вирішення питання виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме, виділити кошти для проведення виплати заборгованості із заробітної плати по КЕКВ 1111 "Заробітна плата" - 94242 грн. 86 коп. та по КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" - 6598 грн.

Листами Полтавської обласної державної адміністрації від 01.02.2010 року № 87/435, від 04.02.2010 року № 87/303, № 87/477, № 87/483, від 22.02.2010 року № 87/868, від 09.03.2010 № 87/1336 та № 87/1221 позивача - голову Новосанжарської районної державної адміністрації - повідомлено про відсутність законних підстав здійснення таких видатків через відсутність відповідного положення у розпорядженні Президента України № 260/2009-рп від 16.12.2009 року "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1" та відповідного судового рішення. Крім того, у листах зазначено, що у разі звернення Новосанжарської районної державної адміністрації до Міністерства фінансів України з клопотанням про збільшення на відповідну суму асигнувань для органів виконавчої влади Полтавської області та підтримки Міністерством фінансів України даного клопотання, Полтавська ОДА повернеться до розгляду даного питання.

Відповідно до ст. 21 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно із статтею 35 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.

Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України, згідно з вимогами Міністерства фінансів України.

На основі аналізу бюджетних запитів, що подаються відповідно до статті 35 цього Кодексу, Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачено права звернення розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (Новосанжарської РДА) безпосередньо до Міністерства фінансів України з бюджетними запитами чи відповідними клопотаннями про внесення до запитів змін.

Судом першої інстанції встановлено, що бюджетний запит на 2010 рік по Полтавській ОДА (узагальнений), за підписом голови Полтавської ОДА Асадчева В.М., направлено до Міністерства фінансів України 30.07.2009 року за № 21/5581/471.

Підставою для даного бюджетного запиту став, зокрема, бюджетний запит розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня Новосанжарської РДА, поданий до Полтавської ОДА у липні 2009 року, та який не містив відомостей про видатки на виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу позивачу, що на момент подання запиту не був поновлений на посаді.

Разом з тим, 18.12.2009 року позивача поновлено на посаді голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області із 27 вересня 2008 року та на час розгляду справи судом позивача продовжує працювати головою Новосанжарської РДА.

На виконання Бюджетного кодексу України (2542-14) , Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1232 (1232-2005-п) , наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 N 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" (зі змінами), а також з метою однозначного застосування економічної класифікації видатків бюджету наказом Державного казначейства України від 25 листопада 2008 р. N 495 затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, що набрала законної сили 01.01.2010 року.

Відповідно до вимог даної Інструкції, поточні видатки: заробітна плата за встановленими посадовими окладами (тарифними ставками) або розцінками всіх штатних працівників; надбавка за вислугу років; доплата за ранг, надбавки та доплати обов'язкового характеру (оплата роботи в нічний час, за науковий ступінь, за знання та використання в роботі іноземної мови тощо); надбавки, що носять заохочувальний характер; премії, які виплачуються як у грошовій, так і натуральній формі; матеріальна допомога, допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та в інших випадках за рішенням адміністрації установи (організації) відповідно до законодавства, повинні здійснюватись за КЕКВ 1111 "Заробітна плата". Нарахування бюджетними установами (організаціями) на фонд оплати праці, у тому числі: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та інші види страхування, передбачені законодавством, у розмірах, установлених нормативно-правовими актами повинно здійснюватись за КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату".

Частинами 1, 2 статті 36 Бюджетного кодексу України встановлено, що Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.

На основі результатів аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав Полтавську обласну державну адміністрацію включити суму заробітку ОСОБА_1 в розмірі 94242 грн. 86 коп. за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року до кошторису витрат Новосанжарської районної державної адміністрації.

Також, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відмови позивачу в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди з наступним підстав.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано суду першої інстанції доказів заподіяння йому моральної шкоди та розрахунку розміру моральної шкоди.

Таким чином, вимога про стягнення моральної шкоди є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо не врахування судом першої інстанції розпорядження Президента України від 30.05.2008 року №185/2008-рп "Про відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області" (185/2008-рп) , що було підставою для звільнення, не скасовано, а тому період з 27.09.2008 року по 17.12.2009 року не визнаний органом, що розглядав трудовий спір, часом вимушеного прогулу, чим порушені вимоги ст. 235 КЗпП України, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29.10.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської районної ради про скасування рішення визнано незаконним та скасовано рішення дванадцятої сесії Новосанжарської районної ради Полтавської області п'ятого скликання від 08 жовтня 1007 року "Про висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 року дане судове рішення скасовано та винесено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № к-15472/09 від 24.11.2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 року скасовано, а постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29.10.2008 року залишено в силі.

На підставі даного рішення Вищого адміністративного суду України від 24.11.2009 року Президентом України видано розпорядження № 260/2009-рп від 16.12.2009 року (260/2009-рп) "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1".

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 18.12.2009 року позивача поновлено на посаді голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області саме з 27 вересня 2008 року.

Таким чином, розпорядженням Президента України № 260/2009-рп від 16.12.2009 року (260/2009-рп) "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1" автоматично скасовано попередньє розпорядження Президента України від 30.05.2008 року №185/2008-рп "Про відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області" (185/2008-рп) .

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Полтавської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010р. по справі № 2-а-762/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 08.11.2010 р.